Бо коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа (2 Петра 1:8). ННП 83.5
Єдиний безпечний шлях для християнина — невпинно докладати зусиль, щоб жити за принципом додавання. Апостол показує, які переваги можна здобути завдяки цьому. Для людей, котрі додаватимуть одну чесноту до іншої, Бог діятиме за принципом множення, так що в їхньому релігійному житті і в них самих буде рясніти благодать і вони не залишаться “без діла, ні без плоду”... Такі люди, володіючи безліччю християнських чеснот, будуть ревними, живими, енергійними в усіх проявах практичного християнства. Вони принесуть плоди праведності, як гілка, перебуваючи на лозі, приносить той самий плід, що й сама лоза... ННП 83.6
Хто не підіймається сходинами прогресу і не додає одну чесноту до іншої, той “сліпий, короткозорий”. Він не здатний побачити, що без цих послідовних кроків угору, щабель за щаблем у зростанні в благодаті й пізнанні Господа нашого Ісуса Христа, він опиняється в такому становищі, де його не досягає Боже світло з вершини сходів. Якщо він не додає одну чесноту до іншої, значить забув про Божі вимоги до нього і про те, що може отримати прощення гріхів через послух цим вимогам... ННП 84.1
“Тому, брати, все більше старайтеся утвердити ваше покликання та обрання” (2 Петра 1:10). Нам потрібно мати не уявну надію, а впевненість. Утверджувати наше покликання й обрання — значить дотримуватися біблійного плану, тобто ретельно досліджувати себе, постійно запитувати, чи ми справді навернені, чи зосереджені наші думки на Богові й небесних реаліях, чи оновлена наша воля та чи перетворена наша душа. Щоб утверджувати наше покликання й обрання, нам необхідно значно більше старанності, ніж чимало людей докладає до цієї важливої справи. “Тому що роблячи так” — живучи за принципом додавання, зростаючи в благодаті й пізнанні Господа нашого Ісуса Христа, — ви будете крок за кроком підійматися сходинами, які побачив Яків, та “ніколи не спіткнетеся”.9Ibid. ННП 84.2