І не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням вашого розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля: добре, приємне і досконале (Римл. 12:2). ННП 121.2
Людина, грішна людина, може змінитися оновленням розуму, аби пізнати, “що є Божа воля: добре, приємне і досконале”. Як же їй пізнати цю волю? Через Святого Духа, Котрий оволодіває її розумом, духом, серцем і характером.246 BC 1080 ННП 121.3
Необхідно звільнитися від мотлоху сумнівних принципів та звичок. Господь бажає, щоб розум оновився і серце було наповнене скарбами істини.25MS 24, 1901 ННП 121.4
Істина здатна піднести того, хто приймає її. Вона освячує розум і характер... Тільки постійно вдосконалюючи свою інтелектуальну силу та моральну міцність, ми можемо сподіватися, що відповідатимемо меті нашого Творця... ННП 121.5
Християнин має володіти більшою кмітливістю й гострішою проникливістю, ніж світська людина. Вивчення Божого Слова постійно збагачує розум та зміцнює інтелект. Ніщо так не облагороджує і не звеличує характер, надаючи сили кожній здібності, як постійне тренування розуму для того, щоб зрозуміти й усвідомити вагомі важливі істини. ННП 121.6
Людський розум перестає розвиватися і слабшає, коли людина має справу тільки з буденними питаннями, ніколи не піднімаючись вище звичної дійсності задля осягнення таємниць невидимого світу. Розум поступово опускається до рівня добре знайомих йому реалій. Людина повинна безперервно зростати інтелектуально й духовно протягом усього життя.26MS 59, 1897 ННП 121.7
Нам необхідно зрощувати отримані від Бога таланти. Це Його дари, які мають бути використані в правильному співвідношенні один з одним, щоб створити досконале ціле. Бог дає таланти й інтелектуальні здібності, людина формує характер. Людський розум — це Господній сад, і людина повинна ревно його обробляти, щоб сформувати характер за Божественною подобою.27Letter 73, 1899 ННП 122.1