Добра людина з доброго скарбу свого серця виносить добро, а погана — зі злого скарбу свого серця виносить зло; бо чим переповнене серце, те промовляють уста! (Луки 6:45). ННП 127.1
Людський розум так створений, що він має бути зайнятий або добрими думками, або злими. Якщо він низький, то зазвичай тому, що має справу з буденними темами... Людині дарована влада керувати й контролювати діяльність розуму, спрямовуючи свої думки. Однак для цього необхідні зусилля, більші за наші власні. Ми повинні постійно думати про Бога, якщо хочемо мати правильні думки і належні теми для роздумів. ННП 127.2
Мало хто розуміє, що контролювати свої думки й уяву — наш обов'язок. Важко буває зосереджувати ненавчений розум на корисних темах. Але якщо вашим думкам не давати правильного напрямку, релігія не процвітатиме в душі. Розум повинен бути зайнятий священними й вічними істинами, інакше він плекатиме порожні і неглибокі думки. Необхідно упорядкувати інтелектуальні та моральні сили, а вони зміцняться й удосконаляться завдяки вправам. ННП 127.3
Аби правильно розуміти це питання, потрібно пам'ятати: наші серця за своєю природою зіпсовані і ми не здатні самі по собі йти правильним шляхом. Тільки через Божу благодать, разом з найбільш ревними зусиллями з нашого боку, ми можемо здобути перемогу. ННП 127.4
У християнській релігії є теми, зупинятися на яких має привчати свій розум кожен. Любов Ісуса, яка сягає за межі пізнання, Його страждання за грішний людський рід, Його посередницьке служіння за нас та Його неперевершена слава — ось таємниці, які бажають збагнути ангели. Небесні істоти знаходять у цих темах такі істини, які займають їхні найглибші думки. Невже ми виявимо до чудес викупної любові менше зацікавлення, ніж ангели, адже ці теми безпосередньо стосуються нас? ННП 127.5
Розум, як і серце, має бути посвячений Божому служінню. Бог пред'являє право на все, що ми маємо.35RH Jan. 4, 1881 ННП 127.6