“Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!” (Прип. 1:10). БМ 149.3
Самсон під час небезпеки мав таке саме Джерело сили, як і Йосип. Він міг обрати добро або зло за своїм бажанням. Однак замість того щоб міцно вхопитися за силу Бога, він дозволив диким пристрастям своєї природи взяти гору. Сили розуму розбестилися, а його моральні цінності були спотворені. Бог покликав Самсона на дуже відповідальну, почесну і необхідну посаду; проте перш ніж керувати народом, йому необхідно було навчитися підкорятися Божому Закону. Йосип був вільною моральною особистістю. Перед ним стояв вибір між добром і злом. Він міг обрати або шлях чистоти, святості й честі, або шлях аморальності й деградації. Він обрав правильний шлях і отримав схвалення Бога. А Самсон, зустрівшись з подібними спокусами, які він сам накликав на себе, дав волю своїм почуттям. Шлях, на який він ступив, привів його до ганьби, поразки і смерті. Який контраст порівняно з історією Йосипа! (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1007]. Коментар Е. Уайт). БМ 149.4
У Святому Слові Господь дає Своєму народові ясні повеління не вступати в союз з тими, хто не має Його любові та страху. Такі партнери рідко будуть задоволені любов'ю і повагою, на які заслуговують. Вони постійно прагнутимуть отримати від богобоязливого чоловіка або дружини будь-яку послугу, яка призведе до нехтування Божими вимогами. Для благочестивого чоловіка і для Церкви, до якої він належить, світська дружина чи світський друг буде подібний до розвідників у таборі; він шукатиме будь-яку можливість зрадити слугу Христа і піддати його нападкам ворога (там само, c. [1006]). БМ 150.1
Історія Самсона містить урок для тих, чий характер ще не сформований. Молоді люди, які вступили до наших шкіл і коледжів, зустрінуть там людей з різним типом мислення. Якщо вони прагнуть до розваг і нерозсудливості, якщо намагаються уникати добра й об'єднуватися зі злом, то у них з'явиться така можливість. Гріх і праведність стоять перед ними, і вони повинні самостійно зробити вибір. Але нехай вони пам'ятають: “Що лише людина посіє, те й пожне” (там само, c. [1007]). БМ 150.2