“Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю” (Авак. 2:4). БМ 266.2
У роки, що передували правлінню Йосії, і на початку його царювання, вірних юдеїв цікавило: чи виконаються Божі обітниці, подаровані стародавньому Ізраїлю?.. БМ 266.3
Такі тривожні запитання ставив пророк Авакум. Спостерігаючи за становищем своїх вірних сучасників, він висловив біль своєї душі в запитанні: “Доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш?”… А потім, з вірою дивлячись у похмуре майбутнє та покладаючись на дорогоцінні обітниці, сповнені Божої любові до Його довірливих дітей, додає: “Не помремо!” (Авак. 1:12). Засвідчивши цими словами свою віру, він віддав власні справи та долю кожного віруючого ізраїльтянина в руки співчутливого Бога… БМ 266.4
Віра, яка зміцнювала Авакума та всіх святих у ті дні важкого випробування, і нині підтримує Божий народ. У найпохмуріші хвилини життя, у найнебезпечніших обставинах християнин може всім серцем звертатися до Джерела світла й сили. Через віру в Бога його надія і мужність з дня на день відновлюватимуться. “Праведний житиме вірою своєю”… БМ 266.5
Ми маємо плекати і розвивати віру, про яку свідчили пророки й апостоли, — віру, котра покладається на Божі обітниці й чекає визволення у визначений Ним час й накресленим Його Провидінням шляхом. Найвірніше пророче слово остаточно виконається в час славного Приходу нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа — Царя царів і Пана панів… Разом з пророком, який намагався підбадьорити Юду в час небувалого відступництва, давайте впевнено скажемо: “Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся земле!” (Авак. 2:20). Будемо ж постійно пам'ятати слова підбадьорення: “Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться” (Пророки і царі, c. [384-388]). БМ 266.6