“Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке до молитви Твойого раба… дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем!” (Неем. 1:11; див. також Неем. 1). БМ 288.3
Неемія, один з єврейських полонених, займав почесне впливове становище при перському дворі. Як чашник царя він мав вільний доступ до нього… Через цього мужа… Бог бажав злити благословення на Свій народ на землі їхніх предків… БМ 288.4
Цей відданий Ізраїлю чоловік довідався, що для Єрусалима, вибраного Богом міста, настали досить скрутні часи. Вигнанці, які повернулися на батьківщину, зазнавали переслідувань і наруги… Відновлювальні роботи та служіння в храмі зазнавали перешкод; народ жив у постійній тривозі, оскільки більша частина міської стіни лежала в руїнах… БМ 288.5
Неемія не раз виливав свою душу перед Богом, благаючи за свій народ. Але цього разу під час молитви в його душі визріло святе рішення: якщо вдасться отримати згоду царя і необхідну допомогу для доставки інструментів і матеріалів, він особисто візьметься за справу відбудови єрусалимських мурів… БМ 289.1
Упродовж чотирьох місяців Неемія чекав слушної нагоди, щоб звернутися зі своїм проханням до царя… Перед ним стояло священне завдання, для виконання якого він збирався просити царської допомоги. Тому Неемія розумів: багато залежатиме від того, чи зможе він викласти цю справу так, щоб отримати схвалення і допомогу царя. “І я помолився, — говорить він, — до Небесного Бога”. Під час цієї короткої молитви Неемія перебував у присутності Царя царів і заручився силою, здатною змінювати людське серце так, як ріка змінює свою течію. БМ 289.2
Можливість молитися так, як це зробив Неемія у хвилину відчаю, має кожний християнин, особливо коли інша форма молитви неможлива… У хвилини несподіваних труднощів і небезпек серце може кликати про допомогу до Того, Хто присягався врятувати Своїх вірних, коли б тільки вони не звернулися до Нього. За будь-яких обставин, у будь-яких умовах душа, яку обтяжують горе і турботи або долають спокуси, може знайти впевненість, підтримку і допомогу в безмежній любові й силі вірного Своєму завіту Бога (Пророки і царі, c. [628-632]). БМ 289.3