“Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу” (Івана 1:29; див. також Матв. 3:1-12). БМ 302.1
Деякий час вплив Івана Хрестителя на юдейський народ був сильнішим, ніж вплив правителів, священиків і князів. Якби він тоді оголосив себе Месією і підняв повстання проти Риму, священики і народ згуртувалися б під його прапором. Сатана був готовий нав'язати Івану Хрестителю честолюбні амбіції, властиві завойовникам світу. Але пам'ятаючи про свою проповідницьку місію, Іван твердо протистояв спокусам. Відвертаючи увагу від себе, він спрямовував погляди людей на Агнця Божого. Згодом він почав помічати, що його популярність порівняно зі Спасителем падає. З кожним днем зменшувалася юрба людей біля нього… БМ 302.2
Після цього учні Івана прийшли до свого вчителя зі скаргами: “Равві, Той, Який був з тобою на тому боці Йордану, про Якого ти засвідчив, хрестить і всі йдуть до Нього!” Цими словами сатана хотів спокусити Івана. І хоч його місія наближалася до завершення, він усе ще міг перешкодити діяльності Христа. Тож якби Іван почав жаліти себе, виказуючи прикрість або розчарування з приводу того, що хтось його перевершив, то посіяв би серед новонавернених насіння розбрату, збудивши серед них заздрощі й ревнощі; таким чином він створив би серйозну перешкоду для поширення Євангелія. БМ 302.3
Іван не був позбавлений слабкостей і недоліків, властивих усім людям, але дотик Божественної любові змінив його. Він жив у атмосфері, не зараженій егоїзмом і честолюбством, був далекий від заздрості… Він радісно вітав Того, Кому приготував дорогу… БМ 302.4
Споглядаючи вірою Спасителя, Іван досяг найвищого ступеня самозречення. Він не намагався прихилити людей до себе, а навпаки, скеровував їхні думки до Ісуса, поки вони не зосередяться на Агнцеві Божому. Він же був лише голосом, що волав у пустелі. Тепер з радістю він погоджувався на мовчання і бажав залишатися невідомим, щоб таким чином погляди всіх були спрямовані на Світло життя. Вірні своєму покликанню, Божі вісники не шукатимуть честі для себе. Любов до себе розчиниться в любові до Христа (Христос — надія світу, c. [178, 179]). БМ 302.5