“При моїй першій обороні нікого не було зі мною, але всі мене покинули… А Господь став при мені й підкріпив мене, аби через мене сповнилася проповідь: щоб усі язичники почули, і я був визволений з пащі лева” (2 Тим. 4:16, 17). БМ 392.3
Коли Павла закликали з'явитися перед Нероном на суд, це означало майже вірну смерть… Серед християн Рима не було жодного, хто став би поруч із ним у цей час випробувань… Павло перед Нероном — який разючий контраст!.. Перед ім'ям Нерона тремтів світ. Викликати його незадоволення означало втратити майно, свободу, життя; його похмурого погляду слід було боятися більше, ніж моровиці. БМ 392.4
Перед Нероном стояв без грошей, друзів і порадників в'язень літнього віку. Обличчя імператора мало ганебний слід пристрастей, які бушували в його серці; лице ж звинуваченого говорило про те, що його серце перебуває в мирі з Богом… (Дії апостолів, c. [492-494]). БМ 393.1
Чи міг примхливий, хтивий, розбещений тиран усвідомити або оцінити характер і мотиви цього Божого сина?.. Того дня був виявлений результат двох протилежних методів виховання — з одного боку, невгамовне потурання своїм бажанням, з іншого — життя самопожертви. Це були представники двох способів життя — всепоглинаючого егоїзму, який не хоче нічим жертвувати заради хвилинних насолод, і самовідданої стійкості, готової за необхідності віддати життя для добра інших… БМ 393.2
Народ і судді дивилися на Павла з подивом. Вони були присутні на багатьох судових процесах і бачили не одного злочинця, але ніколи ще не доводилося їм спостерігати за таким святим умиротворенням… Його слова торкалися серця навіть найзапекліших, а ясна переконлива істина скидала з п'єдесталу оману… Словам, промовленим у тих обставинах, належало справити сильне враження на народи… БМ 393.3
Вірний серед невірних, відданий серед віроломних, Павло стоїть як Божий представник, і його голос звучить як голос з небес… Його слова звучать як переможний клич серед реву битви (Ознаки часу, 5 грудня 1906 р. або Sketches from the Life of Paul, 312-315). БМ 393.4