“Бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав” (Бут. 32:29; див. також Бут. 32:24-30). БМ 75.1
Якби Яків спочатку не розкаявся в тому, що згрішив, оманою здобувши первородство, Бог не почув би його молитву і навіть у Своїй милості не зберіг би йому життя. Так і під час горя: якщо у Божому народі залишаться якісь невизнані гріхи, перш ніж жах і муки спіткають його, він буде переможений; розпач уб'є їхню віру, і вони не наважаться благати Бога про спасіння. Однак якщо діти Божі будуть глибоко усвідомлювати свою недосконалість, у них не виявляться приховані гріхи, які доведеться викривати, їхні беззаконня будуть змиті викупною кров'ю Христа, і вони більше не згадають про них… БМ 75.2
Усі, хто намагається виправдати або приховати свої гріхи, дозволяючи їм залишатися записаними в небесних книгах, невизнаними і непрощеними, будуть переможені сатаною. Чим більше такі люди претендуватимуть на релігійність, чим почесніше становище посідатимуть, тим сумнішою виявиться їхня доля в Божих очах і тим більш неминучою буде перемога великого супротивника. БМ 75.3
Історія Якова є гарантією, що Бог не залишить тих, хто був введений у гріх, але навернувся до Нього в щирому каятті. Завдяки самозреченню і непохитній вірі Яків отримав те, чого не зміг здобути власними зусиллями. Так Бог показав Своєму слузі: тільки Божественна сила і благодать можуть дати йому благословення, якого він так прагнув. Подібним буде досвід тих, хто житиме в останні дні. Коли небезпеки оточать їх, відчай заволодіє їхньою душею, вони повинні покладатися виключно на заслуги викупної жертви… Жоден із тих, хто чинитиме так, не загине… БМ 75.4
Яків переміг, тому що був стійким і рішучим… Тепер ми повинні засвоїти урок такої постійної молитви і непохитної віри. Найбільші перемоги — як Церкви Христової, так і кожного християнина — здобуваються не завдяки таланту або освіті, багатству чи прихильності людей. Ці перемоги здобуваються в розмові з Богом, коли щира віра спирається на могутню руку Творця (Патріархи і пророки, c. [202, 203]). БМ 76.1