“Хто вірить у Сина, той має вічне життя, а хто в Сина не вірить, той життя не побачить, але Божий гнів перебуває на ньому” (Івана 3:36; див. також Бут. 35:27-29). БМ 77.2
Яків та Ісав зустрілися біля смертного ложа свого батька. Колись старший брат чекав такої нагоди як можливості помститися, але з того часу його почуття зазнали великих змін. Яків, цілком задоволений духовними благословеннями первородства, відмовився від батьківського багатства, яке переходило йому як спадок, на користь старшого брата. Це була та єдина спадщина, яку цінував і якої так прагнув Ісав… БМ 77.3
Ісав і Яків однаковою мірою отримали пізнання про Бога, обидва мали змогу ходити дорогами Його Заповідей і отримувати Його благословення; однак це не було їхнім спільним бажанням. Брати пішли різними дорогами, і їхні стежки все більше й більше розходилися. БМ 77.4
Те, що Ісав був позбавлений благословення спасіння, не було результатом упередженого Божого вибору. Дари Його благодаті через Христа доступні для всіх. Не існує іншого вибору, окрім того, який робить сама людина і який може призвести її до загибелі… Кожна душа, яка зі страхом і трепетом здійснює своє спасіння, є обраною. Обраним є той, хто, зодягнувшись у повну зброю Божу, змагатиметься добрим подвигом віри. Обраним можна вважати того, хто пильнуватиме в молитві, досліджуватиме Святе Письмо й уникатиме спокус. Той обраний, хто збереже віру і виконуватиме кожне слово, що виходить із Божих уст. Умови викуплення пропонуються всім, однак його результатами користуватимуться ті, хто підкорився цим умовам. БМ 77.5
Ісав знехтував благословеннями завіту. Він більше цінував земні скарби, ніж духовні блага, і отримав те, чого прагнув. Він відокремився від Божого народу внаслідок власного свідомого вибору. Яків обрав спадщину віри. Він намагався отримати її за допомогою хитрощів, підступу та обману, але Бог подбав про те, щоб гріх Якова послужив для його виправлення… Негідні риси характеру були знищені у вогненній печі, справжнє золото очистилося, і в житті Якова у всій повноті відобразилася віра Авраама й Ісака (Патріархи і пророки, c. [207, 208]). БМ 78.1