“Бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання й розум!” (Прип. 2:6; див. також Вих. 2:15 — 3:1). БМ 93.3
У Мідіянській пустелі Мойсей провів сорок років, випасаючи овець. Будучи, здавалося, назавжди відокремленим від місії свого життя, він засвоював науку, необхідну для її виконання (Виховання, c. [62]). БМ 93.4
Мойсей зрозумів, що тепер повинен багато чого забути з того, чого колись навчився. Усе, що оточувало його в Єгипті, — любов названої матері, високе становище фараонового внука, на кожному кроці розпуста, вишуканість, витонченість і містицизм фальшивої релігії, пишність язичницьких обрядів, урочиста граціозність архітектури і скульптури — залишило глибокий слід у юній душі й певною мірою вплинуло на формування звичок і характеру. Час, інші обставини, спілкування з Богом могли стерти ці враження. Від самого ж Мойсея вимагалася боротьба не на життя, а на смерть, щоб відкинути оману і прийняти істину; Сам Бог мав стати його Помічником, особливо коли боротьба буде понад людські сили… БМ 94.1
Щоб прийняти Божу допомогу, людина повинна усвідомити власну немічність і недосконалість, сконцентрувати свою увагу на великій зміні, що має відбутися в ній… Є чимало таких, котрі ніколи не досягнуть того становища, яке могли б посісти, оскільки чекають, поки Бог зробить за них те, що вони, отримавши від Нього силу, могли б зробити самі… БМ 94.2
Відокремлений від світу бастіоном гір Мойсей перебував наодинці з Богом. Величезні храми Єгипту більше не хвилювали його уяву своїми забобонами й оманою. В урочистій пишності віковічних скель він бачив велич Всевишнього, усвідомлюючи, якими незначними та нікчемними були порівняно з Ним боги Єгипту. Усе навколо носило відбиток величі Творця. Мойсей відчував, що перебуває в Божій присутності, осяяний Його силою. Від колишньої гордості та самовпевненості не залишилося й сліду. Життя в пустелі, сповнене суворої простоти, допомогло позбутися спогадів про розкіш та зручності Єгипту. Мойсей став терпеливим, сповненим благоговіння, покірним, “найлагіднішим за всяку людину, що на поверхні землі” (Чис. 12:3), однак сильним своєю вірою у всемогутнього Бога Якова (Патріархи і пророки, c. [248-251]). БМ 94.3