“Вино — то насмішник, напій п'янкий — галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий” (Прип. 20:1; див. також Левит 10:1-11). БМ 111.3
Надав та Авігу ніколи не вчинили б цього фатального гріха, якби були тверезими. Вони знали: перш ніж увійти до святині, у якій перебувала Божа присутність, необхідне ретельне й урочисте приготування; але через свою нестриманість стали недостойними святого покликання, їхній розум був затьмарений алкоголем, а моральна чуттєвість настільки притупилася, що вони не могли побачити розбіжності між святим і буденним. Ааронові та його синам, котрі ще залишилися живими, було дане застереження: “Вина та п'янкого напою не пий… щоб розрізняти між святістю й між несвятістю”. Вживання алкогольних напоїв ослаблює тіло, затьмарює розум, руйнує моральність. Воно заважає людям зрозуміти недоторканість святині й необхідність виконання Божих вимог. Усі, на кого покладалися священні обов'язки служіння, повинні були відзначатися справжньою поміркованістю, щоб їхній незатьмарений розум міг відрізняти добро від зла, аби вони твердо відстоювали принципи та діяли мудро, справедливо і милостиво. БМ 111.4
Такий самий обов'язок покладено на кожного послідовника Христа… До Христової церкви усіх століть звернене урочисте та серйозне застереження: “Якщо хто нищить Божий храм, того знищить Бог, адже Божий храм святий, а ним є ви” (1 Кор. 3:17) (Патріархи і пророки, c. [361, 362]). БМ 111.5
Випадок із синами Аарона записаний у Біблії для користі Божого народу. Він повинен навчити особливо тих, хто готується до Другого приходу Христа, що потурання розбещеному апетиту згубно позначається на благородних почуттях душі й так сильно впливає на подаровані Богом розумові здібності, що духовне та святе втрачає своє значення. Непослух виглядає приємним, але насправді є гріхом (Стримання, c. [149]). БМ 112.1