“І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мого раба?” (Чис. 12:8; див. також Чис. 12). БМ 114.2
Своєю популярністю серед народу та прихильністю Небес вона [Маріям] поступалася лише Мойсею й Аарону. Однак те саме зло, що викликало розділення на Небесах на самому початку, зародилося й у серці цієї ізраїльтянки; і їй вдалося знайти однодумців… Якби Аарон твердо став на захист справедливості, він міг би приборкати зло; але, замість того щоб указати Маріям на гріховність її поведінки, він співчутливо вислуховував усі її скарги, ставши таким чином співучасником її ревнощів (Патріархи і пророки, c. [382, 384]). БМ 114.3
Мойсей, призначаючи сімдесят старійшин, не порадився з Аароном і Маріям, що й викликало в них заздрість… Маріям і Аарон так до кінця й не зрозуміли той великий тягар турбот і відповідальності, який був покладений на Мойсея; оскільки вони були призначені допомагати йому, то вважали себе керівниками нарівні з ним і були проти призначення інших помічників… БМ 114.4
“І казали вони: ‘Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами?’” Вважаючи себе вибраними Богом нарівні з Мойсеєм, вони претендували на той же авторитет і становище. БМ 115.1
Бог обрав Мойсея, наділивши його Святим Духом, а тому Маріям і Аарон своїми наріканнями завинили не лише перед вибраним вождем, а й перед Самим Богом… БМ 115.2
Той, Хто поклав на людей тяжку відповідальність бути керівниками та вчителями Його послідовників, спитає з кожного, як ті поводилися з Його слугами. Ми повинні шанувати тих, кого звеличив Бог. Покарання, якого зазнала Маріям, має стати докором усім, хто піддається почуттю заздрості й ремствує проти тих, на кого Бог поклав тягар Своєї праці (там само, c. [382-386]). БМ 115.3