“Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний” (Прип. 28:13; див. також І. Нав. 7). БМ 132.3
Ахан визнав свою провину, коли було вже надто пізно, щоб становище можна було виправити. Він бачив, як воїни Ізраїлю повернулися з Аю переможені та пригнічені, однак не вийшов уперед, аби визнати свій гріх. Він бачив, як Ісус Навин і старійшини в невимовному горі опустилися долілиць. Якби Ахан тоді визнав свій гріх, це певною мірою свідчило б про справжнє розкаяння, але він продовжував мовчати. Він чув оголошення про те, що скоєно великий злочин і навіть який він. Проте на його вустах лежала печатка мовчання. Потім відбулося серйозне розслідування. Який жах охопив Ахана, коли він почув, що було вказано на його коліно, потім на його плем'я і на його сім'ю! Однак він все ж не визнав свого гріха, поки рука Бога не вказала на нього. Тепер, коли гріх вже не можна було далі приховувати, Ахан розповів правду. Як часто можна почути подібні визнання. Існує величезна різниця між визнанням фактів після того, як вони були доведені, і сповіданням гріхів, відомих тільки нам і Богові. Ахан ніколи б не зізнався, якби не сподівався таким чином уникнути наслідків свого злочину. Але його визнання тільки ще раз підтвердило справедливість покарання. Ахан не розкаявся у вчиненому гріху й не мав відрази до зла; його наміри залишилися такими самими, як і були. БМ 132.4
Подібне визнання зроблять грішники, коли стоятимуть перед Божим судом після того, як справа кожного буде вирішена на життя або смерть… Коли розкриються небесні книги, Суддя не скаже ані слова людині про її вину; достатньо буде лише проникливого, викривального Божого погляду, і кожен учинок, кожна справа життя яскраво постане в пам'яті грішника. Не буде потреби… викривати людину… але її власні уста визнають безчестя. Тоді приховані від людей гріхи стануть відомими всьому світу (Патріархи і пророки, c. [497, 498]). БМ 133.1
Якщо у вас є гріхи, які слід визнати, не гайте часу. Ці миті дорогоцінні. “Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він, вірний і праведний, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності” (1 Івана 1:9) (Вибрані вісті, т. 1, c. [352]). БМ 133.2