“Виберіть собі сьогодні, кому будете служити” (І. Нав. 24:15; див. також І. Нав. 24). БМ 137.1
Відчуваючи, що неміч старості підкрадається до нього, і розуміючи, що його праця незабаром завершиться, Ісус був сповнений тривоги за майбутнє свого народу. Коли ізраїльтяни ще раз зібралися навколо свого вождя, котрий досяг похилого віку, він звернувся до них зі словами, які свідчили не тільки про батьківську турботу… БМ 137.2
За наказом Ісуса Навина з Шіло принесли ковчег. Це була особливо урочиста подія; символ Божої присутності мав підсилити враження, яке вождь бажав справити на народ. Нагадавши їм про Божу доброту щодо Ізраїлю, він звернувся до них із закликом обрати в Ім'я Єгови того, кому вони бажають служити. Серед народу ще мало місце приховане ідолопоклонство, тому Ісус Навин намагався спонукати їх ухвалити рішення, щоб назавжди покінчити із цим гріхом в Ізраїлі… Ісус Навин бажав, щоб вони служили Богові не з примусу, а добровільно… БМ 137.3
“А я та мій дім, — сказав він, — будемо служити Господеві”. Свята ревність, яка наповнювала серце вождя, передалася і народові. На його заклик увесь народ без вагання відповів: “Борони нас, Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам!”… БМ 137.4
Ісус бажав, щоб його слухачі добре зважили свої слова і стрималися від клятв, до виконання яких були не готові. Щиро й палко вони повторювали: “Ні, таки Господеві будемо служити!” Урочисто погодившись бути свідками щодо самих себе в тому, що вони все ж обирають Єгову, ізраїльтяни ще раз повторили клятву вірності: “Господеві, Богові нашому, ми будемо служити, а голосу Його будемо слухатися!”… Записавши слова цієї урочистої угоди, Ісус поклав їх біля ковчега разом із книгою Закону… БМ 137.5
Діяльність Ісуса для Ізраїлю завершилася. Він “служив Господеві цілим серцем”, і в Божій книзі про нього написано: “Господній слуга”. Найблагороднішим свідченням на користь його характеру і життя як вождя народу стала історія покоління, котре скористалося плодами його праці: “І служив Ізраїль Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, що продовжили дні свої по Ісусі” (Патріархи і пророки, c. [521-524]). БМ 137.6