Книга, натхнена згори
Небо і земля проминуть, а Мої слова не проминуть (Матв. 24:35). ВЯЖ 15.5
Він [Христос] вказував на Писання як на безперечний авторитет, і ми повинні робити те ж саме. Біблія має бути представлена як Слово Предвічного Бога, як кінець усіх суперечностей та підвалина всієї віри (Наочні уроки Христа, c. [39, 40]). ВЯЖ 15.6
Безбожник Вольтер одного разу хвалькувато сказав: “Мені набридло слухати, як люди твердять, нібито дванадцять чоловіків заснували християнську релігію. Я доведу, що достатньо й однієї людини, аби знищити її”… Мільйони людей приєдналися до нього у війні проти Біблії. Але вона нездоланна; там, де за днів Вольтера були сотні примірників Біблії, сьогодні десятки й сотні тисяч. Один із перших реформаторів сказав: “Біблія — це ковадло, об яке розбився не один молот”. Господь каже: “Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш” (Ісаї 54:17) (Велика боротьба, c. [288]). ВЯЖ 16.1
У цей час, перед великою останньою кризою, як і перед першим знищенням світу, люди поринули в задоволення й пошуки чуттєвих насолод. Захоплені видимим і минущим, вони випустили з уваги невидиме й вічне. Задля речей, які гинуть у міру їхнього використання, вони жертвують нетлінними багатствами… З історії постання й падіння держав, ясно викладеної на сторінках Святого Письма, люди повинні засвоїти істину про те, наскільки марною є уявна світська слава (Виховання та освіта, c. [183]). ВЯЖ 16.2
Слово Боже — це єдина вірна й надійна основа у світі. “Небо і земля проминуть, — сказав Ісус, — а Мої слова не проминуть!” (Матв. 24:35) (Небесні принципи щасливого життя, c. [148]). ВЯЖ 16.3
“Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!”. “Усі накази Його справедливі, — вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!” (Ісаї 40:8; Псал. 111:7, 8). Усе, побудоване на людському авторитеті, зруйнується, а все, засноване на скелі незмінного Божого Слова, стоятиме вічно (Велика боротьба, c. [288]). ВЯЖ 16.4