Прощення і прийняття
Бо яким судом судите, таким будуть судити і вас; і якою мірою міряєте, такою буде відміряно і вам (Матв. 7:2). ВЯЖ 153.2
Ми можемо отримати прощення від Бога лише тоді, коли самі прощаємо інших. Саме Божа любов приваблює нас до Нього, а вона не зворушить наші серця, якщо не викличе в них любов до ближнього. ВЯЖ 153.3
Завершивши молитву, Ісус додав: “Бо якщо прощаєте людям їхні переступи, то простить і вам ваш Небесний Отець; якщо ж не прощаєте людям їхніх переступів, то й ваш Отець не простить вам ваших переступів” (Матв. 6:14, 15). Хто не прощає, той перекриває для себе єдине Джерело, з якого може отримати милість від Бога. Не слід думати, що ми маємо право не прощати наших кривдників, оскільки вони не визнали своєї провини. Вони, звичайно, повинні впокорити свої серця, розкаятися й усвідомити свою вину; але ми маємо ставитися до наших кривдників зі справжнім співчуттям, незалежно від того, зізналися вони у своєму вчинку чи ні (Небесні принципи щасливого життя, c. [113, 114]). ВЯЖ 153.4
Дух непрощення не можна виправдати нічим. Хто не виявляє милосердя до інших, той свідчить, що сам не є учасником Божої вибачної благодаті. Завдяки Божому прощенню серце грішника пригортається до великого серця Безмежної любові. Потік Божественного співчуття зливається в його душу, а від нього — і в душі інших… ВЯЖ 153.5
Господь не прощає нас тому, що ми прощаємо, а прощає нас, як ми прощаємо. Основою усього прощення є незаслужена Божа любов, а наше ставлення до інших свідчить, чи зробили ми цю любов своєю власною. Тому Христос каже: “Бо яким судом судите, таким будуть судити і вас” (Наочні уроки Христа, c. [251]). ВЯЖ 154.1
Дозвольте Христові оселитися у вашому серці, жити у вас Своїм життям і через вас відкривати світові Божественну любов; це дасть надію тим, хто втратив її, принесе небесний мир серцям, обтяженим гріхом. Приходячи до Бога, ми лише в тому разі отримаємо прощення від Нього, якщо готові простити інших (Небесні принципи щасливого життя, c. [114, 115]). ВЯЖ 154.2