Прощення і прийняття
Перебувайте в Мені, а Я — у вас. Як галузка не може приносити плоду сама по собі, якщо не буде на виноградній лозі, так і ви, якщо не будете перебувати в Мені (Івана 15:4). ВЯЖ 158.1
Кожна людина своїми діями або віддаляє від себе Христа, не бажаючи бути керованою його Духом і наслідувати Його приклад, або вступає в особистий союз із Христом через самозречення, віру й послух. Кожен із нас особисто має обрати Христа, бо Він перший обрав нас. Союз із Христом повинні укласти ті, хто за своєю природою ворогує з Ним. Горде серце має налагодити відносини повної залежності. Це дуже непроста й кропітка праця, і багато так званих послідовників Христа нічого не знають про такі відносини. Формально вони приймають Спасителя, але не як єдиного Володаря їхніх сердець (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [46, 47]). ВЯЖ 158.2
Схильність людини до зла важко подолати. Це довга виснажлива боротьба. Кожен учасник цієї боротьби знає, наскільки жорстокі й важкі такі битви. Зростати в благодаті непросто, оскільки стандарти і принципи світу постійно вклинюються між душею та святим мірилом Бога. Господь бажає підняти, облагородити й очистити нас через наше дотримання принципів, які лежать в основі Його високого морального стандарту, котрим у великий день останнього суду буде випробуваний кожний характер (Рев'ю енд Геральд, 16 грудня 1884 р.). ВЯЖ 158.3
Ми маємо здобути перемогу над своїм “я”, розіп'яти своє тіло з його пристрастями та пожадливостями, і лише тоді починається єдність душі із Христом… Коли такий союз створено, його можна зберегти лише завдяки постійним ревним та енергійним зусиллям… ВЯЖ 158.4
Кожному християнинові потрібно постійно стояти на варті й охороняти всі стежки до своєї душі, щоб сатана не знайшов до нього доступу. Християнин повинен благати Бога про допомогу і водночас рішуче опиратися будь-якому спонуканню до гріха. Завдяки мужності, вірі й невтомній праці людина може перемогти. Однак слід пам'ятати: якщо вона бажає здобути перемогу, Христос має перебувати в ній, а вона в Христі… Тільки завдяки особистому союзу із Христом, завдяки щоденному, щогодинному спілкуванню з Ним ми можемо приносити плоди Святого Духа (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [47, 48]). ВЯЖ 158.5