Бог-Життєдавець
Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости! (Екл. 9:10). ВЯЖ 198.4
Гідно померти — справа серйозна, але ще більш серйозна справа — гідно жити. Жодна наша думка, жодне слово або вчинок не проходять безслідно. Ми залишимося на всю нескінченну вічність такими, якими зробимо себе у відпущений нам випробувальний термін. Смерть спричиняє розкладання тіла, але не привносить жодних змін у наш характер. Прихід Христа не змінить нашого характеру, а лише поставить на ньому печатку, так що нічого вже не можна буде змінити… ВЯЖ 198.5
Я… закликаю членів Церкви бути християнами, подібними до Христа. Ісус трудився не для Себе, а для людей… Якщо ви християни, то будете наслідувати Його приклад… ВЯЖ 199.1
Я благаю вас: пробудіться від смертного сну. Зараз уже надто пізно присвячувати сили розуму, душі й тіла служінню собі. Нехай не застане вас останній день позбавленими небесного скарбу. Намагайтеся утверджувати перемогу хреста, просвіщати душі, трудитися для спасіння своїх ближніх, і ваша справа витримає випробування вогнем (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [466, 467]). ВЯЖ 199.2
Будемо пам'ятати: хоч робота, яку ми маємо виконувати, не така, яку б ми обрали собі, однак нам слід приймати її як Божий вибір для нас. Приємно нам це чи ні — але ми повинні виконувати наш безпосередній обов'язок. “Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!” (Екл. 9:10). ВЯЖ 199.3
Якщо Господь бажає, щоб ми несли вістку в Ніневію, Йому не буде приємно, якщо ми підемо до Йопії чи Капернаума. У Нього є причини посилати нас туди, куди зараз спрямовані наші ноги. Саме в цьому місці хтось може потребувати нашої допомоги (Служіння зцілення, c. [472, 473]). ВЯЖ 199.4
Якою б не була наша робота, Слово Боже навчає: “…у наполегливості не лінуйтеся, духом палайте, Господеві служіть”… знаючи, “що від Господа одержите нагороду — спадщину; адже Господеві Христові служите!” (Римл. 12:11; Колос. 3:24) (Наочні уроки Христа, c. [346]). ВЯЖ 199.5