Христос в істинному Храмі
У тому, про що я веду мову, головним є ось що: ми маємо такого Первосвященика, Який сів на небі праворуч престолу Величності. Він — служитель святині та істинного намету, який поставив Господь, а не людина (Євр. 8:1, 2). ВЯЖ 237.2
На запитання, що таке святиня, Святе Письмо дає зрозумілу відповідь. Термін “святиня”, використаний у Біблії, стосується, по-перше, скинії, збудованої Мойсеєм за небесним зразком, а по-друге, правдивої скинії на Небі, на яку вказувала земна святиня. Зі смертю Христа закінчилося прообразне служіння. “Правдива скинія” на Небесах — це святиня Нового Завіту (Велика боротьба, c. [417]). ВЯЖ 237.3
Відділення Небесної святині відповідають двом відділенням святині на Землі. Коли в одному з видінь апостолові Івану був показаний Божий Храм на Небесах, він побачив там сім світильників вогняних, “що горіли перед престолом” (Об'явл. 4:5). Він бачив також ангела, котрий тримав “золоту кадильницю. І йому дано було багато ладану, щоб додавав до молитов усіх святих на золотий жертовник перед престолом” (Об'явл. 8:3). Пророкові було показано перше відділення Небесної святині, і він побачив там “сім… світильників, що горять” і “золотий жертовник”, представлені в земній святині золотим світильником і жертовником куріння. І знову “відкрився Божий храм на небі” (Об'явл. 11:19), і він зазирнув за внутрішню завісу, “до Святого Святих”. Там він побачив “ковчег Його завіту”, на зразок якого Мойсей зробив ковчег у земній святині, де мав зберігатися Закон Божий… ВЯЖ 237.4
Мойсей спорудив земну святиню за зразком, який йому було показано. Апостол Павло пише, що цим зразком була справжня Святиня на Небесах, Іван також свідчить, що бачив її на Небі (там же, с. [414, 415]). ВЯЖ 238.1
Небесна святиня — центр служіння Христа задля спасіння людини. Це стосується кожної душі на Землі (там же, с. [488]). ВЯЖ 238.2
Христос вознісся на Небо як наш Заступник. У нас завжди є Друг у суді (Рукопис 76, 1897 р.). ВЯЖ 238.3