Go to full page →

19 січня. Природа свідчить про Бога ВЯЖ 26

Боже Слово і творіння

Дивіться на лілії, як вони ростуть: не прядуть і не тчуть. Але скажу вам, що й Соломону всій своїй славі не вдягався так, як одна з них (Луки 12:27). ВЯЖ 26.5

У своїй первозданній досконалості все творіння було вираженням думки Бога. Для Адама та Єви в їхній Едемській оселі природа, рясніючи Божественними повчаннями, була сповнена знанням про Бога. Мудрість промовляла до очей та сприймалася серцем, бо через творіння вони спілкувалися із Самим Творцем… Тепер Земля спотворена й опоганена гріхом. Але навіть у такому пошкодженому стані вона все ще залишається прекрасною (Наочні уроки Христа, c. [18]). ВЯЖ 27.1

Чому наш Небесний Отець не зодягнув землю в коричневий або сірий колір? Він обрав найбільш спокійний колір, найприємніший для почуттів. Як тішить серце й освіжає стомлений дух погляд на землю, прикрашену живою зеленню!.. Кожна билинка, кожна розпукла брунька або квітка є запорукою Божої любові і повинні викласти нам урок віри й надії (Біблійний коментар АСД, т. 5, c. [1087]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 27.2

Природа постійно звертається до нас особливою мовою. Відкрите серце може захоплюватися любов'ю і славою Бога, які виявляються у творіннях Його рук. Уважне вухо може чути і людина здатна розуміти те, що Бог говорить через звуки природи. Для нас міститься чимало уроків у сонячному промінні та в предметах природи, які Бог явив нашому погляду. Зелені поля, розлогі дерева, квіти, мандрівні хмари, рясний дощ, дзюркотливий струмок, сонце, місяць і зорі на небесах — усе привертає нашу увагу, спонукаючи до роздумів (Наставник молоді, 24 березня 1898 р.). ВЯЖ 27.3

Ви, хто зітхаєте за штучним блиском, здобутим за гроші, за цінними картинами, меблями й одягом, прислухайтеся до голосу Божественного Вчителя. Він указує вам на польові квіти, простий малюнок яких не може відтворити людська майстерність (Біблійний коментар АСД, т. 5, c. [1087]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 27.4

Бог любить усе прекрасне, але краса характеру важливіша для Нього за зовнішню привабливість. Він хоче, щоб ми дбали про власну чистоту і простоту, які так приваблюють нас у квітах (Дорога до Христа, c. [85]). ВЯЖ 27.5