Go to full page →

27 серпня. Подячні дари ВЯЖ 287

Щоденна релігія

Кожний хай дає за велінням серця, а не з жалем чи з примусу, адже Бог любить того, хто дає з радістю (2 Кор. 9:7). ВЯЖ 287.5

Ми повинні не тільки виявляти вірність у поверненні десятини, яку Бог вважає Своєю, але також приносити пожертви в Його скарбницю, наші подячні дари. Будемо ж із радісним серцем приносити нашому Творцеві перші плоди від усіх Його щедрих дарів: найкраще, що маємо, наше посвячене, благочестиве служіння (Ознаки часу, 15 листопада 1910 р. або див. Ознаки часу, 21 січня 1886 р.). ВЯЖ 288.1

Господь вимагає, щоб дари надходили в належний час, аби принесення дарів увійшло в звичку та сприймалося як християнський обов'язок. Серцю, яке відкрилося завдяки одному дару, не можна залишати часу на те, щоб воно зачерствіло, замкнулося й охололо до принесення наступного дару. Потік пожертвувань має текти безперервно, не даючи закритися каналові благодійності (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [393, 394]). ВЯЖ 288.2

Пожертвування, що надходили від євреїв на релігійні й доброчинні цілі, загалом становили одну четверту частину їхніх прибутків. При такому великому податку можна було очікувати, що народ зубожіє, однак сталося навпаки: вірне виконання цих обов'язків було однією з умов добробуту (Патріархи і пророки, c. [527]). ВЯЖ 288.3

Не величина дару робить його прийнятним для Бога; вирішальне значення має щирість помислів, приношення як вираження любові та вдячності Господу. Не дозволяйте бідним думати, ніби їхні дари настільки малі, що не заслуговують уваги (Поради з управління ресурсами, c. [73, 74]). ВЯЖ 288.4

Малі суми грошей, накопичені ціною самозречення, принесуть справі Божій більше користі, аніж найбільш солідні дари, принесення яких не вимагало жертви (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [157, 158]). ВЯЖ 288.5

У нас не може бути нічого настільки дорогого, що б ми пошкодували віддати Ісусові. Якщо ми повернемо Йому таланти, які Господь довірив нам, Він дасть у наші руки ще більше. Христос винагородить нас за кожне зусилля, докладене нами заради Нього; і кожен обов'язок, виконаний нами в Його Ім'я, слугуватиме нашому щастю (Ознаки часу, 9 березня 1876 р.). ВЯЖ 288.6