Субота Господня
І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в чім відпочив Він від у сієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив (Бут. 2:2, 3). ВЯЖ 33.6
Великий Єгова заклав основи Землі, зодягнув увесь світ у красу та наповнив його всім корисним для людини. Усі чудеса землі й моря створені Ним. Велика праця творіння була закінчена за шість днів. І Бог “відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в чім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив”. З великим задоволенням Бог споглядав діла Своїх рук. Усе було досконале, гідне Божественного Автора; і Він спочив не тому, що відчував утому, а просто насолоджувався плодами Своєї мудрості, доброти й одкровенням Своєї слави. ВЯЖ 33.7
Задовольнившись спокоєм сьомого дня, Бог освятив його й відокремив як день відпочинку для людини. Цього святого дня людина, наслідуючи приклад Творця, має відпочивати, щоб, милуючись небесами й землею, роздумувати про великі діла Бога-Творця; щоб її серце, зауважуючи докази Божественної мудрості та доброти, сповнювалося любові й пошани до свого Творця… ВЯЖ 34.1
Бог бачив, що субота вельми важлива для людини навіть у раю. Людина потребувала в один із семи днів залишити всі свої заняття й інтереси та глибоко роздумувати над ділами Бога, прославляючи Його силу і доброту. Субота мала нагадувати їй про Бога, викликаючи почуття вдячності за те, що все, чим вона насолоджувалася і володіла, вийшло з добродійної руки Творця (Патріархи і пророки, c. [47, 48]). ВЯЖ 34.2
Основу суботи було закладено в той час, як закладалися й основи Землі… Цій заповіді за правом належить наша пошана, бо вона запроваджена не людьми і не спирається на людські традиції; її встановив “Стародавній днями”, звелівши у Своєму вічному Слові дотримуватися її (Велика боротьба, c. [455]). ВЯЖ 34.3