Божий характер відкритий
Він сказав мені: Досить тобі Моєї благодаті, адже Моя сила виявляється в немочі! Тому краще радо буду хвалитися своїми немочами, щоб оселилася в мені сила Христа (2 Кор. 12:9). ВЯЖ 111.5
Наш дорогоцінний Спаситель запрошує нас приєднатися до Нього й об'єднати нашу слабкість із Його силою, наше невігластво з Його мудрістю, наше недостойну поведінку з Його заслугами (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [16]). ВЯЖ 111.6
Суворе скрупульозне виконання Закону нікому не дасть права увійти до Небесного Царства. Людина має народитися згори, здобути нову свідомість під впливом Духа Божого, Котрий очищає життя й облагороджує характер. Такий зв'язок із Богом дозволяє смертним приготуватися до життя в славному Небесному Царстві. Людина неспроможна створити ліки від гріха (Ознаки часу, 11 січня 1877 р. або див. Дух пророцтва, т. 2, с. [132]). ВЯЖ 111.7
Щоб грішник міг стати святим, необхідна внутрішня сила, нове життя згори. Ця сила — Христос. Лише Його благодать спроможна оживити мертву душу й привернути її до Бога, до святості… Учення про те, що необхідно лише розвивати добрі начала, закладені в людині від природи, є фатальною помилкою. “Адже душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може цього зрозуміти, тому що це досліджується духовно” (1 Кор. 2:14)… Про Христа написано: “У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей”; “Бо під небом нема іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!” (Івана 1:4; Дії 4:12)… ВЯЖ 112.1
Павло прагнув чистоти і праведності, якої не міг здобути власними силами, тому із жалем вигукнув: “Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті?” (Римл. 7:24). Такий зойк виривався з переобтяжених сердець у всіх краях протягом усіх віків. А відповідь лише одна: “Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!” (Івана 1:29) (Дорога до Христа, c. [18, 19]). ВЯЖ 112.2