Ті самі дух і принципи, котрі людина вносить у щоденну працю, увійдуть в усе її життя. Ті, хто бажає мати сталий обсяг роботи і сталий оклад, хто хоче довести, що цілком придатний до роботи, не беручи на себе обов'язок пристосуватися або навчатися, не належать до тих, кого Бог закликає виконувати Його справу. Особи, котрі розмірковують, як їм витратити якомога менше власних фізичних, розумових і моральних сил, не є працівниками, на яких Господь може злити щедрі благословення, їхній приклад заразливий. Особиста вигода — домінантний мотив. Люди, за якими необхідно пильнувати і котрі працюють тільки тоді, коли їм точно визначають кожний обов'язок, не належать до тих, хто буде проголошений добрим і вірним. Існує потреба в працівниках, які виявляють енергію, цілісність характеру, старанність і готові робити все необхідне. ВМ 143.2
Чимало людей стають неефективними, тому що уникають відповідальності через страх зазнати невдачі. Тому вони не отримують тієї освіти, котра походить із досвіду та котрої не зможуть дати ані читання, ані вивчення наук, ані жодні інші переваги. ВМ 143.3
Людина може формувати обставини, проте не слід дозволяти обставинам формувати людину. Ми повинні використовувати обставини як знаряддя для праці. Ми маємо панувати над ними, але не можна допускати, щоб вони панували над нами. ВМ 143.4
Сильні люди — це ті, котрі зустрічалися з опором, перешкодами, суперечностями. Мобілізуючи свої сили до дій, вони виявляють, що перешкоди, з якими стикаються, — благословення для них. Вони здобувають упевненість у своїх силах. Боротьба і труднощі вимагають довіри до Бога та стійкості, котра породжує силу (Служіння зцілення, c. [498-500]). ВМ 143.5