Бог не дає людині дозволу порушувати закони її єства. Але людина, поступаючись сатанинським спокусам потурати нестриманості, підкоряє свої вищі здібності тваринним бажанням і пристрастям. Коли вони беруть гору, тоді людина, створена мало меншою за ангелів та наділена здібностями, здатними до найвищого розвитку, віддає себе у владу сатани. А той легко знаходить доступ до рабів апетиту. Через нестриманість одні жертвують половиною, а інші двома третіми своїх фізичних, розумових і моральних сил, стаючи іграшкою в руках ворога. ВМ 177.1
Хто бажає мати ясний розум, аби зауважувати підступні дії сатани, той має підкорити свої фізичні бажання контролю розуму й сумління. Моральність та активна діяльність вищих сил розуму — це суттєві чинники у вдосконаленні християнського характеру. Наша корисна діяльність у цьому світі та наше спасіння великою мірою залежать від того, яким є наш розум — сильним чи слабким. Нинішнє поширене у світі незнання Божого закону щодо нашої фізичної природи — це сумний факт. Нестриманість у будь-якому прояві є порушенням законів нашого єства. Великою мірою поширене слабоумство. Гріх стає привабливим через те, що сатана приховує світло, накинувши на нього покривало; він дуже задоволений, коли може тримати християнський світ, як язичників, у рабстві їхніх щоденних звичок та під тиранією звичаїв, дозволяючи апетитові управляти людьми. ВМ 177.2