Люди, котрі заявляють про свою любов до Бога, повинні, як і прадавні патріархи, споруджувати жертовник Господу всюди, де б не довелося розкинути свого намету. Якщо має прийти такий час, коли кожний дім повинен стати домом молитви, то цей час — зараз. Батькам і матерям необхідно часто підносити свої серця до Бога в покірних молитвах за себе та своїх дітей. Нехай батько як священик родини приносить на Божий вівтар ранкову й вечірню жертви, а дружина й діти приєднуються до нього в молитві та хвалі. У такому домі любить перебувати Ісус. ВМ 244.2
Кожна християнська оселя повинна випромінювати святе світло. Любов необхідно виявляти на ділі. Нею має бути просякнуте сімейне життя; вона виявиться в уважному ставленні, доброті, лагідній, безкорисливій люб'язності. Є родини, у яких цей принцип втілюється в життя, де поклоняються Богові і де панує найщиріша любов. З таких домівок ранкові й вечірні молитви підносяться до Бога, як запашний фіміам, а Його благословення і милості сходять на прохачів, як ранкова роса. ВМ 244.3
Добре впорядкована християнська родина — це могутнє свідчення про реальність християнської релігії, аргумент, який не можуть спростувати невіруючі. Усі можуть побачити, що в такій сім'ї діє сила, котра справляє добрий вплив на дітей, і що з ними — Бог Авраама (Патріархи і пророки, c. [144]), ВМ 245.1