Зауважуючи любов до моди й показної пишності серед тих, хто стверджує, що вірить в істину для теперішнього часу, ми із сумом запитуємо: “Невже Божий народ нічого не навчився з історії минулого?” Мало хто розуміє своє серце. Марнославні й легковажні любителі моди можуть видавати себе за послідовників Христа, однак їхній одяг і розмови свідчать про те, чим зайнятий їхній розум і до чого прив'язані почуття. Життя таких людей викриває їхню дружбу зі світом, і він претендує на них як на свою власність. ВМ 267.3
Як можна, скуштувавши любов Христа, задовольнятися легковажністю моди? Моє серце страждає, коли я бачу, як люди, котрі називають себе послідовниками лагідного й покірного Спасителя, так палко прагнуть пристосуватися до світського стандарту одягу. Хоч вони претендують на благочестя, їх ледве можна відрізнити від невіруючих. Вони не в захопленні від релігійного життя, їхній час і кошти присвячені одній меті — похизуватися одягом. ВМ 268.1
Гордість і марнотратність в одязі — це гріх, до якого особливо схильні жінки. Тому й повеління апостола стосується безпосередньо їх. “Так само й жінки нехай одягаються скромно, із соромливістю та розсудливістю, хай прикрашають себе не заплітанням волосся, не золотом, не перлами, не коштовним вбранням, а добрими ділами, як це й належить жінкам, що присвятили себе побожності” (1 Тим. 2:9, 10). ВМ 268.2