Молодь не може бути такою ж статечною і серйозною, як люди похилого віку, а діти — такими ж розважливими, як батьки. Засуджуючи гріховні розваги, як це й має бути, нехай батьки, учителі й наставники молоді влаштовують замість них невинні задоволення, які не загрожують моральним опоганенням та розтлінням. Не зв'язуйте молодих суворими правилами й обмеженнями, щоб вони не відчули себе пригнобленими і не повстали проти них, звертаючи на шлях нерозсудливості та загибелі. Тримайте кермо влади в міцних, добрих, дбайливих руках, виховуючи й контролюючи їхній розум і наміри, але з такою лагідністю, любов'ю та мудрістю, аби вони не сумнівалися, що ви це робите задля їхнього добра (Поради батькам, учителям та учням, c. [335]). ВМ 288.2