Зібрання людей для спілкування — найвищою мірою корисні та повчальні, якщо серця присутніх палають любов'ю до Бога, якщо вони зустрічаються для обміну думками стосовно Слова Божого або для розмов про методи просування Його справи та доброчинність. Коли Святий Дух — бажаний Гість на таких зібраннях, коли не буде зроблено чи сказано нічого, що засмутило б Його, тоді Бог ушанований, а присутні — відсвіжені й зміцнені. ВМ 292.3
Але існують громадські зібрання іншого характеру, де надто часто має місце хизування своєю зовнішністю, веселощі та глузування. Присутнім, котрі бажають розважатися, загрожує небезпека забути про Бога. Дивлячись на те, що там відбувається, ангели ридають. Задоволення стає для них на деякий час їхнім раєм. Усі віддаються веселощам і радощам, їхні очі блищать, щоки палають, але сумління спить. ВМ 292.4