Немає нічого підступнішого за оманливість гріха. Бог світу цього вводить в оману, засліплює й веде до загибелі. Сатана не відразу пропонує увесь свій арсенал спокус. Він маскує їх видимістю добра. До розваг та безглуздих витівок сатана домішує трохи чогось доброго, а обмануті душі виправдовуються, мовляв, участь у них може принести чимало добра. Це лише обман, замаскована пекельна сатанинська хитрість. Зваблені душі роблять один крок і готуються до наступного. Адже значно приємніше діяти згідно з нахилами власного серця, аніж тримати оборону й опиратися першому нашіптуванню підступного ворога, зачиняючи перед ним двері. ВМ 57.1
О, як сатана стежить за тим, щоб його принада була охоче прийнята, а душі пішли саме тим шляхом, який він приготував! Він не прагне, щоб вони перестали молитися й підтримувати видимість виконання релігійних обов'язків, адже таким чином він зможе зробити їх більш дійовими у своєму служінні. Диявол поєднує свої пастки й софістику з їхніми досвідами та релігійними переконаннями, успішно просуваючи власну справу. ВМ 57.2