Коли думки зосереджуються на Христі, характер формується за Божественною подобою. Думки наповнюються усвідомленням Його доброти, Його любові. Ми споглядаємо характер Спасителя, і таким чином Він займає всі наші думки. Божа любов огортає нас. Якщо ми хоч на мить глянемо на сонце в його зеніті, а потім відведемо погляд, то образ сонця з'являтиметься на всьому, куди б ми не дивилися. ВМ 116.4
Те саме відбувається, коли ми споглядаємо Ісуса. Усе, на що дивимося, відображає образ Його — Сонця Праведності. Ніщо інше ми не можемо бачити, ані про що інше не спроможні говорити. Його образ закарбовується в очах нашої душі та діє на кожну складову нашого щоденного життя, пом'якшуючи й підкорюючи все наше єство. Споглядаючи, ми перетворюємося на Божественну подобу — подобу Христа. На всіх, із ким спілкуємося, ми віддзеркалюємо яскраві радісні промені Його праведності. Наш характер перетворюється, оскільки серце, душа й розум осяяні відображенням Того, Хто полюбив нас та віддав Себе за нас. У всьому цьому ми знову ж таки бачимо прояв живого впливу Особистості, Котра перебуває в наших серцях вірою. ВМ 117.1
Коли ми приймаємо Божі настанови і вони опановують нас, тоді Ісус постійно присутній з нами, керуючи нашими думками, поняттями й діями. Ми натхнені настановами найбільшого Учителя, будь-коли знаного світом. Усвідомлення нашої відповідальності та впливу позначається на наших поглядах на життя і щоденні обов'язки. ВМ 117.2
Для нас Ісус Христос — усе, Він — Перший, Останній і Найкращий. Ісус Христос, Його Дух, Його характер надають забарвлення всьому; це основа й нить, сама текстура всього нашого єства. Слова Христа — дух і життя. Тому ми не можемо зосереджувати свої думки на власному “я”, бо живемо вже не ми, а Христос живе в нас, і Він є надія слави. Наше “я” померло, а Христос — живий Спаситель. Продовжуючи споглядати Ісуса, ми віддзеркалюємо Його образ на всіх навколо. Ми не можемо зупинятися, щоб думати або говорити про наші розчарування, адже нас приваблює приємніша картина — дорогоцінна любов Ісуса. Він перебуває в нас через Слово істини (Свідчення для проповідників, c. [387-390]). ВМ 117.3