“Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі? А сторож сказав: ‘Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!’” (Ісая 22:12). ДПХ 111.1
Ключем, який відкриває історію і пояснює всі майбутні уроки, є розуміння надії на Другий прихід Христа. Тепер голос істинного сторожа повинен лунати в усьому: “Настав ранок, а все ж іще ніч”. Сурма має видавати певний звук, бо ж ми живемо в час приготування до великого Господнього дня. ДПХ 111.2
Пророчі істини пов'язані одна з одною, і коли їх вивчаємо, вони створюють чудову картину практичного християнства. Всі наші міркування ясно унаочнюють, що ми чекаємо, працюємо і молимося про прихід Божого Сина. Його пришестя — наше сподівання. Це сподівання повинно бути пов'язане з нашими словами і вчинками, зі спілкуванням і взаєминами. ДПХ 111.3
Другий прихід Сина Людського має бути визначною темою, яка пропонується людству. Нам слід говорити про це. Око розуму повинно постійно споглядати на вічні реалії, і тоді вся привабливість світу станс порожньою і марною. Як нам ставитися до порожнечі світу, його зухвалості, багатств чи насолод? ДПХ 111.4
Ми — пілігрими і подорожні, котрі чекають на блаженну надію, сподіваються і моляться про неї — славну появу нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Якщо ми віримо в це і втілюємо віру в наше практичне життя, якою енергією сповнить нас ця віра і надія, якою палкою любов'ю один до одного, яким ревним і святим стане наше життя у прославленні Бога, якою чіткою стане лінія розмежування між нами та світом, коли віруючі будуть винагороджені! ДПХ 111.5
Кожна людина повинна пізнати істину про прихід Христа! ДПХ 111.6