Go to full page →

26 лютого. Небесні брами ДПХ 162

“Вірою Єнох перенесений був так, що не бачив смерті; бо ще до перенесення свого він отримав свідчення, що догодив Богові” (Євр.11:5). ДПХ 162.1

Ми живемо в нечестиву добу. Примножується беззаконня, любов багатьох охолоне. Єнох ходив з Богом 300 років. Тепер часу лишилося обмаль — і це мало б служити людям великим спонукальним мотивом на шляху до праведності. Невже потрібні посилання на страхіття Божого дня, щоб переконати нас діяти правильно? Перед нами — приклад Єноха. Сотні років він ходив з Богом. Хоч він жив серед розбещеного роду, коли навколо намножувалися пороки, та він зосереджувався на спілкуванні з Богом і навчився любити чистоту. Він виховав себе в дусі доброчесності, і Бог відзначив його. ДПХ 162.2

Єнох зустрічався зі спокусами так само, як і ми. Він був оточений людьми, не більше охочими до праведності, ніж ті, котрі живуть поруч з нами. Атмосфера, якою він дихав, була заражена гріхом і тлінням гак само, як і наша, але він провадив святе життя. Єнох не був заплямований гріхами, хоч вони і були розповсюдженими на той час. Ми також можемо лишатися чистими і незаплямованими. Єнох був представником святих, котрі живуть у небезпеці і розбраті останнього часу. Через відданість і послух Богові Єнох був перенесений на небеса. Так само будуть узяті й вірні, котрі залишаться живими останнього часу. ДПХ 162.3

“Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать” (Матв.5:8). Єнох 300 років намагався очистити своє серце, щоб перебувати в гармонії з небесами. Протягом трьох століть він ходив з Богом. Щодня жадав тіснішого єднання з Господом; він поступово наближався до Бога, поки Бог не забрав його до Себе. Він стояв на порозі вічного світу; тільки крок розділяв його з Царством блаженства, і ось — двері відчинилися. Перебування з Богом, яке так довго тривало на землі, продовжилося, і він увійшов небесною брамою у святе місто. Це була перша людина, яка туди увійшла. ДПХ 162.4

До такого спілкування Бог закликає й нас. Під час Другого приходу Господа викуплені люди повинні мати таку саму святість характеру, яка була в Єноха. ДПХ 162.5