“Але хай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку вітер здіймає і розвіює” (Яків 1:6). ДПХ 185.1
Молитва й віра тісно пов'язані між собою, їх і вивчати потрібно одночасно. У молитві з; вірою міститься божественна наука, яку кожний, хто хотів би успішно завершити життя, повинен зрозуміти. Христос говорить: “Тому кажу вам: все, чого ви будете просити в молитві, — вірте, що одержите, і буде вам” (Марк.11:24). Він ясно відкриває, що наші прохання повинні відповідати Божій волі, тобто просіть того, що Він обіцяв дати, й усе, що отримаєте, використовуйте для виконання Його волі. Якщо умови виконані, то і обітниця непорушна. ДПХ 185.2
Можна просити будь-якого дару, який Він нам обіцяв дати, — дару прощення гріхів чи Святого Духа, Христоподібного характеру, мудрості й сили виконувати Його служіння. І повірте: все, що ви маєте, — від Бога, і дякуйте Йому за все це. Не шукайте зовнішніх доказів благословення. Дар міститься в самій обітниці, а тому приступаймо до нашого служіння впевненими, що обіцяне Богом Він в силі виконати і дар, яким ми вже володіємо, станс відчутним саме тоді, коли він буде потрібен нам найбільше. ДПХ 185.3
Отже, жити за Божим Словом — означає підкорити Йому все життя. Тоді постійно відчуватимемо залежність від Бога і любов, яка притягує серце до Нього. Молитва — це життя душі. Велике значення мають сімейна і громадська молитва., але духовне життя підтримує особисте таємне спілкування з Богом. ДПХ 185.4
Люди прагнуть оволодіти земними, раніше не баченими багатствами. Розваги, надбання грошей, боротьба за владу чи за існування — від усього цього виснажуються людські сили, розум і душа. У вирі цієї шаленої гонитви до нас звертаються Бог. Він благає: відступити з наших злих доріг і навернутися до Нього. “Вгамуйтеся та знайте, що Бог Я” (Псал.45:11). ДПХ 185.5
Не хвилинна затримка у Божій присутності, а особистий тісний зв'язок з Христом — це те, в чому ми тепер маємо потребу (Виховання, c. [257-261]). ДПХ 185.6