“Бійтеся Бога і віддайте славу Йому, бо настав час суду Його” (Відкр.14:7). ДПХ 191.1
У 1844 р. наш Первосвященик увійшов до Святого святих небесного святилища, щоб розпочати роботу слідчого суду. ДПХ 191.2
Коли на суді розгортаються книги, тоді життя всіх віруючих в Ісуса також відкривається перед Богом. Почавши з перших людей, котрі жили на землі, поіменно буде названий кожен, все його життя буде докладно вивчене. Когось приймуть, а когось відкинуть. Якщо у книгах будуть знайдені гріхи, в яких людина не розкаялася, і їй ці гріхи не прощені, тоді ім'я такої людини буде викреслене з книги життя. ДПХ 191.3
Нині ми живемо у великий день відкуплення. У прообразному служінні, коли первосвященик здійснював жертвоприношення за весь Ізраїль, всі повинні були впокорити свої душі та в розкаянні сердець визнати гріхи перед Богом, аби ці гріхи не відокремили їх від громади. Так само кожний, хто хоче зберегти своє ім'я записаним у книзі життя, повинен зараз, коли днів випробування лишилося небагато, щиро розкаятися перед Богом у своїх провинах. Потрібно глибоко заглянути у власне серце. Тяжка боротьба чекає на тих, хто бажає подолати свої гріховні нахили. Приготування — це особисте питання кожного. Ми не можемо спасатися колективно. Благочестя і відданість одного не можуть компенсувати відсутності цих якостей в комусь іншому. Кожного потрібно випробувати, щоб на ньому не було “плями, ні порока” (Ефес.5:27. Див. також: Велика боротьба, c. [483, 489, 490]). ДПХ 191.4
Усім, хто щиро розкаявся у своїх гріхах і вірить у жертівну кров Христа, за небесними книгами гріхи прощаються. Оскільки такі віруючі стали причетними до Христової праведності та виконали вимоги Божого Закону, їхні гріхи викреслені і вони удостоєні вічного життя. Господь обіцяє: “Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ятав” (Ісая 43:25. Див. також: Велика боротьба, c. [483]). ДПХ 191.5