“Він сказав у відповідь: ‘Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм... і ближнього твого, як себе самого’” (Луки 10:27). ДПХ 251.1
Коли молодь входить у світ і стикається з гріховними спокусами, себто пристрастю до надбання грошей, розвагами, догоджанням собі, примхливістю, розкошами, екстравагантністю, хитрістю, шахрайством, пограбуванням та руйнуванням, — які вчення можуть на неї вплинути? ДПХ 251.2
Вчення спіритизму стверджує, що люди — це напівбоги, які ніколи не грішили і “кожний розум осудить сам себе”, що “справжнє пізнання ставить людей вище від закону”, бо “усі гріхи, які роблять люди, безневинні”, тому що “усе, що робиться, є правильним” і “Бог його не осуджує”. Найнижча з людських істот, за вченням спіритизму, походить з небес і там високо звеличена. Отже, усім людям спіритисти заявляють: “Немає значення, що ви тут би не робили — живіть, як хочете. Небо — ваш дім”. Розмірковуючи так, багато людей вважають, що найвищий закон — вседозволеність, яка і є дійсною свободою, і людина звітується лише перед собою. ДПХ 251.3
Якщо з таким ученням людина зустрічається на самому початку життя, коли така сильна її поривчаста вдача і коли вкрай необхідні самовладання і чистота, де знайти тих, що стоять на варті доброчинності? Що може перешкодити світові стати другим Содомом? ДПХ 251.4
Водночас анархія намагається знищити усілякі закони: як божественні, так і ті, що встановила людина. Нагромадження в одних руках багатства і гонитва за владою, різноманітні способи збагачення одних за рахунок інших, об'єднання бідних класів для захисту своїх інтересів і прав; поширення по цілому світу того самого вчення, яке призвело до Французької революції, — усе це має метою втягнути весь світ у боротьбу, подібну до тієї, яка сколихнула Францію. ДПХ 251.5
Ось з яким впливом молоді нині доводиться мати справу. Щоб вистояти в таких переворотах, їй потрібно вже тепер закласти основу характера. ДПХ 251.6
У кожному поколінні й у кожній країні справжня основа і зразок для формування характеру лишаються тими самими Божественний Закон — “Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм,... і ближнього твого, як себе самого” (Луки 10:27) — великий принцип, виявлений у житті Спасителя, і є єдиною безпечною засадою, і єдино правильним дороговказом (Виховання, c. [227-229]). ДПХ 251.7