“А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі Він дасть на спасіння, і найперше зішле вам дощу, дощу раннього й пізнього” (Йоїл 2:23). ДПХ 332.1
У церквах надзвичайним чином виявиться Божа сила, та вона не торкнеться тих, хто не впокорив себе перед Господом і не відчинив двері свого серця за допомогою визнання та покаяння. У прояві цієї сили, яка освітить землю Божою славою, вони у своїй сліпоті запідозрять щось небезпечне. Це викличе страх у їхніх серцях, і тоді люди наважаться чинити опір Богові. Оскільки Господь не працює відповідно до їхніх сподівань та ідей, то вони опиратимуться Його впливові. “Чому, — скажуть вони, — ми не пізнали Божого Духа, адже ми працювали так багато років?” Тому, що вони не відгукнулися на перестороги, заклики, вістки від Бога, але постійно говорили: “Я багатий, розбагатів і не маю потреби ні в чому” (Об'явл.3:17). ДПХ 332.2
Здібності, багаторічний досвід не зробить людей каналами світла, якщо вони не дозволять яскравим променям Сонця Праведності осяяти їх і не стануть в числі вибраних, покликаних та підготовлених Святим Духом. Коли люди, сприймаючи духовні істини, підкоряться під міцну Божу руку, тоді Господь піднесе їх. Він зробить їх духовно проникливими — багатими благодаттю Його Духа. Тоді вкорінені егоїстичні риси характеру і впертість виявляться у світлі, що відходить від Світла світу. “Скоро прийду до тебе і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся” (Об'явл.2:5). Якщо будете шукати Господа, то знайдете, коли тільки шукатимете Його всім серцем. ДПХ 332.3
Не зневажайте благодать, яка виливається з Раннім дощем. Лише ті, що живуть згідно з отриманим світлом, отримають нове світло. Якщо ми щоденно не вдосконалюємося у виявленні живих християнських чеснот, то не пізнаємо Святого Духа в Пізньому дощі. Він може спадати на серця оточуючих нас людей, але ми не зможемо розпізнати і прийняти його. ДПХ 332.4