“Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Давнього днями, і Його підвели перед Нього” (Дан.7:13). ДПХ 361.1
Після Свого вознесіння Спаситель почав служіння як наш Первосвященик. Апостол Павло писав: “Бо Христос ввійшов не в рукотворне Святилище, яке було на зразок справжнього, але в саме небо, щоб предстати нині за нас перед лице Боже” (Євр.9:24). ДПХ 361.2
Протягом вісімнадцяти століть це служіння тривало в першому відділенні святилища. Кров Христа, що благала за розкаяних грішників, забезпечила їх прощення та прийняття Отцем, проте їхні гріхи ще залишалися в книгах записів. Подібно до того, як наприкінці року в земному святилищі відбувалося прообразне служіння примирення, так і перед завершенням Христового служіння викуплення повинно відбутися служіння примирення для усунення гріха з небесного святилища. Це служіння розпочалося після 2300 днів. У той час... наш Первосвященик увійшов до Святого святих небесного святилища, щоб виконати останній етап Свого урочистого служіння — очищення святилища. ДПХ 361.3
Вступ Христа в ролі нашого Первосвященика до Святого святих небесного святилища з метою його очищення, про що сказано в Дан.8:14, наближення Сина Людського до Давнього днями, як показано в Дан.7:13, прихід Господа в Його храм, провіщений пророком Малахією, — все це описи однієї й тієї ж події. Вона також представлена прибуттям нареченого на весілля, описане Христом у притчі про десять дівчат у 25-му розділі Євангелія від Матвія. ДПХ 361.4
Очищення святилища передбачає судове слідство. Це слідство повинно відбутися до приходу Христа задля викуплення Його народу; бо коли Він прийде, Божа нагорода буде з Ним, щоб віддати кожному згідно з його вчинками. ДПХ 361.5
У день остаточної відплати ані становище, ані звання, ані багатство навіть на волосинку не вплинуть на рішення суду. Всемогутній Бог судитиме людей згідно з їхньою чистотою, благородством, любов'ю до Христа. ДПХ 361.6