“І почув я гучний голос з храму, що говорив до семи ангелів: ‘Ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю!’” (Об'явл.16:1). ДПХ 380.1
Коди Христос закінчить Своє посередницьке служіння в небесній святині, на тих, хто поклоняється звірові і його образу та прийме його знамено, буде вилитий гнів Божий без милості (Об'явл.14:9-10). Суди, які спіткають світ перед остаточним звільненням Божого народу, будуть жахливіші й більші за своїми масштабами, ніж кари, послані на Єгипет перед звільненням Ізраїлю. Автор книги Об'явлення так описував це жахливе покарання: “... Шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу. Море стало, мов кров у мерця. І кожна істота жива вмерла в морі”. Вода в річках та водних джерелах перетворилася на кров. Жахлива, як і ці болячки, Божа справедливість повністю виправдана. Ангел Божий проголосив: “Праведний Ти, Господи... Ти це присудив! За те, що вони проливали кров святих і пророків, — Ти дав їм кров пити, бо вони гідні того” (Об'явл.16:2-6). Засудивши дітей Божих на смерть, нечестиві стали повною мірою винуваті в пролитті їхньої крові, ніби пролили її власними руками... ДПХ 380.2
У наступній карі сонцю “дано... палити людей вогнем. І спека велика палила людей” (вірші 8-9). ДПХ 380.3
Ці кари не будуть мати всесвітнього характеру, інакше мешканці землі були б цілком винищені. Але це буде найжахливіше з усіх нещасть, будь-коли відомих смертним людям. Усі суди, яким були піддані люди перед закінченням часу випробовування, змішувалися з милістю. Кров Христа заступалася за грішних і захищала їх від повної міри покарання, але під час останнього Божого суду буде вилитий гнів, не змішаний з милістю. ДПХ 380.4
Незабаром Божий гнів виявиться повною мірою, і коли Він почне карати беззаконників, то ніякого перепочинку вже не буде. Буря Божого гніву вже ось-ось здійметься, і вистоїть тільки той, хто освятиться істиною в Божій любові. Вірні Божі діти заховаються з Христом у Богові, доки не мине спустошення. ДПХ 380.5