“Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, — і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки” (Мал.4:1) ДПХ 469.1
“Хоч сатана і змушений визнати справедливість Бога і схилитися перед верховною владою Христа, його характер залишився таким, як і раніше. Бунтарський дух, як могутній потік, проривається назовні. Сповнений шаленої люті, він твердо вирішує продовжувати велику боротьбу до кінця. Настав час для Його останнього, відчайдушного бою з небесним Царем. Він кидається в гущу своїх послідовників, щоб надихнути їх своєю люттю та негайно повести до бою. Але тепер вже ніхто з тих незчисленних мільйонів, яких він спонукав до повстання, не визнає його верховної влади. Його пануванню покладено край. Нечестиві сповнені тієї ж ненависті до Бога, що й сатана, але вони розуміють, що їхня справа безнадійна і що вони не зможуть перемогти Єгову. Їхній гнів запалюється проти сатани і його спільників, котрі ввели їх в оману, і з демонською люттю вони кидаються на них. ДПХ 469.2
Господь говорить: ‘За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим, тому осіь Я спроваджу на тебе чужоземців, найлютіших поміж народами, і вони повитягають мечі свої проти твоєї мудрості й опоганять красу твою. Вони скинуть тебе в могилу... Я... погубив тебе, хоронителю-херувиме у із середини огнистого каміння... Кинув Я тебе на землю, видав тебе царям на видовисько... Я обернув тебе в попелі на землі очима усіх, хто бачить тебе... ти страховищем зробився і зникнеш навіки!’ (Єзек.28:6-8, 16-19). ДПХ 469.3
Вогонь спадає з неба від Бога. Земля відкривається, і схована в її глибинах зброя викидається на поверхню. З усіх проваль виривається пожираюче полум'я” (Велика боротьба, c. [671-672]). ДПХ 469.4