“Які то численні діла Твої, Господи! Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!” (Псал.104:24) ДПХ 489.1
У цьому світі ми можемо тільки розпочати пізнання Божих справ і доріг; вивчення триватиме цілу вічність. Бог залишив людині теми для роздумів, які приведуть в дію усі здібності її розуму. Ми можемо бачити характер Творця у вишніх небесах і тут, на землі, відчути визнання й подяку. Кожен наш нерв і кожне почуття відгукнуться на прояв Божої любові у Його чудових вчинках. ДПХ 489.2
Коли завіса, що приховує наше бачення, зникне і перед нашими очима постане світ краси, про який тепер маємо лише невиразне уявлення, дивлячись у мікроскоп; коли побачимо славу небес, яку тепер люди вивчають через телескоп; коли згубний вплив гріха зникне і уся земля оновиться у красі Господа Бога, — яке тоді поле для вивчення відкриється перед нами! Там дослідник науки читатиме записи про творіння і не знайде слідів зла. Він слухатиме музику голосів природи — і не почує сумних, трагічних нот. У всьому творінні він побачить один почерк: у безмежному Всесвіті на всьому буде написане Боже Ім'я; ні на землі, ні на морі, ні на небі не буде жодного нагадування про зло. ДПХ 489.3
Відкуплені подорожуватимуть від одного світу до іншого, хоч більша частина часу буде присвячена дослідженню таємниць відкуплення. У вічності ця тема постійно розкриватиметься їхньому розумові. Неможливо навіть уявити собі переваги тих, що перемогли кров'ю Агнця і словом свого свідоцтва. ДПХ 489.4
Для Божих дітей розкриються скарби Всесвіту. З невимовною радістю діти землі приєднаються до радості та мудрості безгрішних істот. Ті поділяться з ними скарбами своїх знань та мудрості, надбаними протягом багатьох віків споглядання Божих діл. А роки, які відходитимуть у вічність, продовжуватимуть видавати все нові славні відкриття. По віки вічні Бог посилатиме Свої дари, які “незрівнянно більше того, чого ми просимо або про що думаємо” (Ефес.3:20). ДПХ 489.5