Де б сумлінно не проповідувалося Слово Боже, воно приносило плоди, які свідчили про його Божественне походження. Сумління грішників прокидалося. Такі люди усвідомлювали, що таке гріх, праведність і майбутній суд. У душевній агонії вони запитували: «Х то мене визволить від тіла цієї смерти?» (Римл. 7:24) . Споглядаючи Голгофський хрест і принесену на ньому неоціненну жертву, вони розуміли, що тільки заслуги Христа можуть згладити їхні переступи і примирити їх з Богом. Через кров Ісуса вони отримували « відпущення давніше вчинених гріхів» (Римл. 3:25) . GrHu 54.1
Повіривши, вони приймали хрещення і воскресали для нового життя, — вже як нове творіння в Христі Ісусі, вірою в Сина Божого йти Його слідами, відбиваючи Його характер і прагнучи досягти чистоти, притаманної Йому. Тепер вони любили те, що колись ненавиділи, та ненавиділи те, що колись любили. Честолюбиві та горді люди ставали лагідними і покірними; марнославні та зарозумілі — серйозними і скромними; глузії — шанобливими; п’яниці — непитущими, а розпусники — чистими і цнотливими. Вони залишали все світське і суєтне. Прикраса, якої прагнули християни, — « не зовнішнє заплітання волосся та новішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом» (1 Петра 3:3, 4) . GrHu 54.2
Пробудження супроводжувалося серйозними закликами до грішників. Наслідки цього пробудження були помітні в душах, готових до самовідданого служіння й жертви, які раділи тим, що удостоїлися зносити ганьбу і випробування заради Христа. Люди бачили зміну в житті тих, котрі сповідували Ім'я Ісуса. Вони справляли добрий вплив на суспільство. Такими були наслідки релігійного пробудження в минулому. GrHu 55.1
Проте багато сучасних пробуджень різко відрізняються. Так, чимало людей навертаються і вливаються до церкви; проте результати цих пробуджень не дають підстав вважати, що покращується й духовний стан людей. Світло спалахує на якийсь час, але незабаром згасає. GrHu 55.2
Сучасні пробудження надто часто є наслідками впливу на уяву, збудження почуттів та вгамування потягу до чогось нового і незвичайного. Люди, навернені подібним чином, не мають великого бажання слухати біблійну істину. Якщо релігійне служіння позбавлене чогось сенсаційного, воно не приваблює їх. GrHu 55.3
Для щиро наверненої душі ставлення до Бога і вічних цінностей — головні питання життя. Але чи є в сучасних церквах дух посвячення Богові? Навернені не залишають своєї гордості й любові до світу. Їхнє бажання зректися себе, узяти хрест і йти слідом за тихим і покірним Ісусом не є більшим, ніж до навернення. Сила благочестя майже повністю залишила багато церков. GrHu 55.4