У ці останні дні особлива робота сатани полягає в тому, щоб заволодіти розумом молоді, розбестити думки, розпалити пристрасті, бо він знає, що в такий спосіб може спонукати до нечистих дій; а коли всі благородні властивості душі втратять свою силу, він зможе управляти ними так, щоб задовольнити власні наміри. ПДЦ 155.2
(Виховання дітей, с. [440]). ПДЦ 155.3
Моя душа уболіває за молодих людей, характер яких формується в цей вік виродження. Я хвилююся за їхніх батьків, бо мені було показано, що вони здебільшого не розуміють свого обов'язку належно виховувати дітей. Увагу звертають на звичаї та моду; діти швидко засвоюють цю науку і стають розбещеними, а батьки, потураючи їм, самі перебувають у стані заціпеніння, не помічаючи небезпеки. Дуже мало молодих людей вільні від розтління, їх звільняють від фізичної праці переважно через побоювання, що вони перевтомляться. Батьки самі несуть тягарі, які мали б нести їхні діти. ПДЦ 155.4
Перевтомлюватися погано, але ще більше треба боятися наслідків неробства. Бездіяльність призводить до потурання порочним звичкам. Працьовитість навіть на одну п'яту так не втомлює і не виснажує, як шкідлива звичка мастурбувати. Батьки, будьте певні: якщо проста, добре організована праця виснажує ваших дітей, то, крім їхньої праці, є інше, що знесилює їхню нервову систему й викликає почуття постійної втоми. Знайдіть своїм дітям фізичну роботу, котра приведе в дію м'язи й нерви. Утома, яка супроводжує таку працю, зменшить їхню схильність до потурання шкідливим звичкам. ПДЦ 155.5
(Свідчення для Церкви, т. 2, c. [348, 349]). ПДЦ 155.6
Уникайте читати й дивитися на те, що викликає нечисті думки. Розвивайте моральні й інтелектуальні сили. ПДЦ 156.1
(Свідчення для Церкви, т. 2, c. [410]). ПДЦ 156.2
Бог вимагає від вас контролювати не тільки свої думки, а й пристрасті й почуття. Ваше спасіння залежить від самовладання в цих питаннях. Пристрасті й почуття — могутні чинники. Якщо їх неправильно застосовувати, якщо вони не займають належне місце, то завдяки своїй силі можуть спричинити вашу загибель, залишивши вас жалюгідною руїною без Бога й надії. ПДЦ 156.3
Якщо ви захоплюєтеся марними мріями, дозволяючи думкам зосереджуватися на нечистих сюжетах, то ви певною мірою настільки ж винні перед Богом, як ніби ваші думки втілилися в реальні дії. Вашим діям завадила лише відсутність можливості. Удень і вночі поринати в мрії, фантазувати — погана й надзвичайно небезпечна звичка. Якщо вона укоріниться, тоді буде неможливо подолати її та спрямувати думки на чисті, святі й піднесені теми. Вам доведеться старанно охороняти свої очі, вуха й узагалі всі органи чуття, якщо бажаєте керувати своїми думками й не дозволяти суєтним і розпусним вигадкам плямували ваші душі. Тільки сила благодаті може здійснити цю вельми бажану працю. ПДЦ 156.4
(Свідчення для Церкви, т. 2, c. [561]). ПДЦ 156.5
При розумовому перевантаженні під час навчання збільшується потік крові до мозку, а це спричиняє хворобливу збудливість, яка призводить до послаблення самовладання, отож людина надто часто опиняється під владою імпульсу або примхи. Так відчиняються двері для моральної нечистоти. Неправильне використання та бездіяльність фізичних сил великою мірою є причиною потоку морального розтління, що заполонив світ. “Пиха, ситість їжі та преспокійний спокій” (Єзек. 16:49) — такі ж смертельні вороги для людського прогресу в цьому поколінні, як і тоді, коли вони призвели до знищення Содома. ПДЦ 156.6
(Виховання та освіта, c. [209]). ПДЦ 156.7
Потурання низьким пристрастям призводить дуже багатьох до того, що вони закривають очі на світло, оскільки бояться побачити в собі гріхи, яких не хочуть залишати. Усі можуть побачити, якщо захочуть. Якщо люди оберуть темряву замість світла, їхній злочин не стане від цього менш тяжким. ПДЦ 156.8
(Свідчення для Церкви, т. 2, c. [352]). ПДЦ 157.1
Краще смерть, ніж зганьбити або порушити Закон Божий — таким має бути гасло кожного християнина. Як народ, котрий називає себе реформатором і дорожить найсерйознішими істинами Слова Божого, ми повинні піднести стандарт значно вище за теперішній. Необхідно швидко реагувати на гріх та грішників у церкві, щоб не заразилися інші. Істина й чистота вимагають від нас більш ґрунтовної праці з очищення табору від “Аханів”. Нехай люди, котрі обіймають відповідальні посади, не миряться з гріхом у брата. Покажіть йому, що він має або залишити свої гріхи, або відділитися від церкви. ПДЦ 157.2
(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [147]). ПДЦ 157.3
Молодь може мати такі тверді принципи, що наймогутніші спокуси сатани не похитнуть їхньої вірності. Самуїл у дитинстві жив у найбільш розтлінних умовах. Він бачив і чув таке, що засмучувало його душу. Сини Ілія, котрі служили священниками, перебували під владою сатани. Ці люди опоганювали навколишню атмосферу. Чоловіки й жінки щодня підпадали під владу чар гріха і зла, однак Самуїл залишався непорочним. Одяг його характеру був незаплямованим. Він не товаришував зі злом та не вбачав жодного задоволення в гріхах, страхітливий розголос про які наповнив собою весь Ізраїль. Самуїл любив Бога, його душа була так тісно з'єднана з Небом, що до нього був посланий ангел з повідомленням про гріхи синів Ілія, котрі розтлівали Ізраїль. ПДЦ 157.4
(Свідчення для Церкви, т. 3, c. [472-474]). ПДЦ 157.5