Любов — дорогоцінний дар, який ми отримуємо від Ісуса. Чиста, свята любов — не просто почуття, а й принцип. Хто сповнений справжньою любов'ю, не може діяти нерозважливо або бути засліпленим. Не часто можна побачити справжнє, щире, віддане й чисте кохання. Це рідкісний скарб. Пристрасть також часто називають коханням. Справжня любов — це високий, святий принцип, повністю відмінний від тієї любові, яка прокидається під впливом пориву та враз згасає, зіткнувшись із суворим випробуванням. Любов — рослина небесного походження, яку необхідно плекати й живити. Ніжні серця, щирі, сказані з любов'ю слова зроблять сім'ї щасливими й поширюватимуть добрий вплив на всіх, хто довкола. ПДЦ 164.4
Чиста любов відкриває Богові всі свої плани та перебуває в повній гармонії з Духом Божим; натомість пристрасть — свавільна, необачна, нерозважлива; вона не визнає жодних обмежень і здатна створити кумира з того, на кому зупиняється її вибір. Божа благодать виявлятиме себе в манерах і поведінці того, хто має справжню любов. Кожний крок, зроблений назустріч шлюбу, відзначатиметься скромністю, простотою, щирістю, моральністю й релігійністю. Керуючись такими принципами, люди не будуть захоплені одне одним настільки, щоб втратити інтерес до молитовного зібрання чи богослужіння. їхня ревність до істини не згасне через недбале ставлення до можливостей і переваг, які Бог милостиво дарував їм. ПДЦ 165.1
Кохання, основу якого становить лише чуттєве задоволення, — свавільне, нерозсудливе, неприборкане. Честь, правда й усі благородні, високі розумові сили поневолені пристрастю. Чоловік, зв'язаний кайданами такого палкого захоплення, надто часто буває глухим до голосу розуму й сумління; ані докази, ані благання неспроможні переконати в нерозважливості його поведінки. ПДЦ 165.2
Справжнє кохання це не сильна, полум'яна, шалена пристрасть. Навпаки, воно спокійне й глибоке за своєю природою. Воно спрямовує свій погляд не на зовнішнє: його приваблюють лише риси характеру. Таке кохання мудре й проникливе, воно щире й постійне у своїх уподобаннях. ПДЦ 165.3
Любов, яка виходить за межі пристрасті й емоційних поривів, стає одухотвореною та виявляється в словах і діях. Християнинові мають бути притаманні ніжність і любов, вільна від усяких пороків, роздратування, нетерпимості; благодать Христа повинна пом'якшити грубі, різкі манери. ПДЦ 165.4