[У школах пророків] старанно культивували мистецтво священної мелодії. Не було там ані нескромних вальсів, ані легковажних пісень, які звеличують людину та відволікають увагу від Бога, а тільки священні, урочисті псалми хвали Творцеві, що прославляють Його Ім'я і розповідають про Його чудові діла. Отже, музика призначена слугувати святій меті, підносити думки до того, що чисте, благородне й істинне, пробуджувати в душі любов і вдячність до Бога. ПДЦ 249.1
(Основи християнської освіти, с. [97, 98]). ПДЦ 249.2
Музика — складова частина богослужіння в небесних дворах, і ми повинні робити все, щоб наші похвальні пісні були співзвучні гармонії небесних хорів. Правильна постановка голосу — важливий елемент у процесі виховання, яким не слід нехтувати. Спів як частина релігійного служіння настільки ж важливий, як і молитва. Серце має пройнятися духом пісні, щоб надати їй належну виразність. ПДЦ 249.3
(Патріархи і пророки, c. [594]). ПДЦ 250.1
Мені був показаний порядок, досконалий порядок Небес, і я була в захопленні, слухаючи там досконалу музику. Після того як видіння закінчилося, тутешній спів видався мені дуже грубим і негармонійним. Я бачила групи ангелів, що вишикувалися квадратами, і кожен з них тримав золоту арфу. На кінцях арфи були пристосування для настроювання інструменту або зміни тональності. Пальці ангелів не перебирали струни безладно, вони торкалися різних струн, видобуваючи з них нові звуки. Один з ангелів був провідним, він першим торкався арфи, ударяючи по струнах, а потім до нього приєднувалися всі інші, створюючи багату, ідеальну музику Небес. Це неможливо описати. Це була мелодійна, небесна, свята музика, і обличчя кожного ангела випромінювало Ісусів образ, котрий сяяв невимовною славою. ПДЦ 250.2
(Свідчення для Церкви, т. 1, c. [146]). ПДЦ 250.3
Мені було показано, що молодь має піднятися на вищий щабель та зробити Боже Слово своїм порадником і дороговказом. На молодь покладена серйозна відповідальність, до якої вона ставиться легковажно. Запровадження музики в їхні домівки не спонукало їх до святості й духовності, натомість стало засобом для відвернення їхнього розуму від істини. Легковажні пісні й популярна сучасна музика, здається, припали їм до смаку. Гра на музичних інструментах забирає час, який слід було б присвятити молитві. Музика, якщо нею не зловживати, є великим благословенням, але при неправильному використанні перетворюється на страшне прокляття. Вона збуджує, проте не приносить сили й мужності, які християнин може отримати лише біля престолу благодаті, покірно визнаючи свої потреби, з голосінням та сльозами благаючи небесної сили для зміцнення проти могутніх спокус лукавого. Сатана веде молодого бранця. О, які слова мені знайти, щоб викликати в них бажання звільнитися від його звабливої сили! Він — майстерний спокусник, що вабить до загибелі. ПДЦ 250.4
(Свідчення для Церкви, т. 1, c. [496, 497]). ПДЦ 250.5