Ми віримо, без сумніву, що Христос скоро прийде. Для нас це не міф, а реальність. Коли Він прийде, то не буде очищати нас від наших гріхів, усувати всі вади з нашого характеру або лікувати нас від слабкостей нашої вдачі й норову. Якщо ця праця взагалі буде виконана в нас, то вона має завершитися до повернення Христа. ПДЦ 316.3
Коли Господь прийде, святі залишаться святими. Ті, хто зберіг свої тіла й душі у святості, чистоті й честі, зодягнуться в безсмертя. А неправедні, нечестиві й мерзенні залишаться такими назавжди. Тоді для них не буде виконана жодна робота, щоб усунути їхні вади й дати святий характер. Плавильник не сидітиме тоді, аби звершувати свою справу очищення, усуваючи їхні гріхи й зіпсованість. Усе це має бути зроблене в ці години випробування. Ця праця повинна бути виконана для нас саме зараз. ПДЦ 317.1
Ми живемо у світі, вороже налаштованому щодо праведності, чистоти характеру та зростання в благодаті. Куди не глянь — усюди бачимо зіпсованість і розтління, потворність і гріх. Яку ж роботу нам необхідно виконати тут, перш ніж отримаємо безсмертя? Нам потрібно зберегти свої тіла у святості, а душі в чистоті, щоб стояти незаплямованими серед розтління, що рясніє навколо нас в ці останні дні. ПДЦ 317.2
“Хіба ви не знаєте, що ваші тіла — то храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі? Бо ви викуплені за ціну. Отож прославляйте Бога у вашому тілі та у вашому дусі, що належать Богові” (1 Кор. 6:19, 20). ПДЦ 317.3
Ми не належимо самим собі. Ми куплені за ціну — стражданнями і смертю Сина Божого. Якби ми зрозуміли й повністю усвідомили це, то відчули б, що на нас лежить велика відповідальність підтримувати своє здоров'я в найкращому стані заради досконалого служіння Богові. Проте коли ми обираємо такий спосіб життя, унаслідок якого втрачаємо нашу життєздатність, губимо сили й затуманюємо розум, то грішимо проти Бога. Поводячись так, ми не прославляємо Його в нашому тілі та в нашому дусі, що належать Богові, натомість чинимо велике зло в Його очах. ПДЦ 317.4
(Свідчення для Церкви, т. 2, c. [354-356]). ПДЦ 317.5