Хтось має виконувати доручення Христа, хтось повинен продовжувати справу, розпочату Ним на Землі, і ця перевага дана Церкві. Для цієї мети вона й була організована. ПДЦ 359.1
(Свідчення для Церкви, т. 6, c. [295]). ПДЦ 359.2
Служителі повинні любити порядок та дисциплінувати себе — і тоді вони зможуть успішно дисциплінувати Божу Церкву й навчати її членів працювати узгоджено, як добре вимуштрувана рота солдатів. Якщо дисципліна й порядок необхідні для успішних дій на полі бою, то наскільки більше вони потрібні в нашій боротьбі, оскільки поставлена мета — цінніша й за своєю природою вища за інші цілі. У нашій боротьбі на карту поставлені вічні інтереси, за які ворожі війська змагаються на полі бою. Ангели діють узгоджено. Усі їхні дії характеризуються досконалим порядком. Що точніше ми наслідуємо гармонію й порядок ангельського воїнства, то успішнішими будуть зусилля цих небесних істот заради наших інтересів. Якщо ми не усвідомлюємо необхідності в узгодженості дій, якщо виявляємо безлад, недисциплінованість і неорганізованість у своїй поведінці, ангели, організованість та діяння яких вирізняються найвищою досконалістю й ідеальним порядком, не зможуть успішно працювати для нас. Вони із сумом відвернуться, бо не уповноважені благословляти замішання, неуважність і неорганізованість. Хто бажає співпрацювати з небесними посланцями, той має працювати в унісон з ними. Хто має небесне помазання, той усіма своїми вчинками заохочуватиме до порядку, дисципліни, єдності дій, і тоді Божі ангели зможуть співпрацювати з ним. Проте ніколи, ніколи ці небесні вісники не схвалять безладу, неорганізованості й відсутності порядку. Усе це зло є результатом зусиль сатани, щоб послабити наші сили, позбавити нас мужності й перешкодити нашій успішній діяльності. ПДЦ 359.3
Сатані добре відомо, що успіх може супроводжувати лише порядок та узгоджені дії. Він добре знає, що все, пов'язане з Небесами, має ідеальний порядок, а дії ангельського воїнства відзначаються підпорядкованістю й досконалою дисципліною. Намір сатани полягає в тому, щоб відвести так званих християн від небесної організованості настільки далеко, наскільки можливо. Тому він обманює навіть людей, які називають себе народом Божим, змушуючи їх вірити, що порядок і дисципліна — вороги духовності, що єдина безпека для них — дозволити кожному йти своєю дорогою та особливо зберігати відмінність від об'єднаних організацій християн, які трудяться для запровадження дисципліни й узгодженості дій. Усі зусилля, спрямовані на наведення ладу, такі люди вважають небезпечним обмеженням законної свободи, а отже, їх [зусиль] слід побоюватися, як папства. Ці ошукані душі вважають достоїнством вихвалятися власним вільнодумством і незалежністю дій. Вони не приймуть жодних людських настанов. Вони не підкоряються жодній людині. Мені було показано: особлива робота сатани — спонукати людей думати, що за Божою волею вони можуть вигадувати й обирати свою лінію поведінки, незалежно від їхніх братів. ПДЦ 360.1
(Свідчення для Церкви, т. 1, c. [649, 650]). ПДЦ 361.1
Бог зробив Свою Церкву світильником на Землі й через неї відкриває Свої наміри й волю. Жодному зі Своїх слуг Він не дає духовних досвідів, які були б незалежними від духовного досвіду самої Церкви або суперечили йому. Також Він не дає одній людині пізнання Своєї волі щодо всієї Церкви, залишаючи при цьому Церкву — тіло Христове — у темряві. У Своєму Провидінні Він приводить Своїх слуг до тісного єднання з Його Церквою, щоб вони менше довіряли собі, а більше тим, кого Він обрав для звершення Своєї справи. ПДЦ 361.2
(Дії апостолів, c. [163]). ПДЦ 361.3