Христос прийшов, щоб принести спасіння всім. На Голгофському хресті Він заплатив безмежну ціну викуплення за заблудлий світ. Його самозречення й самопожертва, Його безкорислива праця, Його приниження і, що найголовніше, принесене в жертву Його життя — усе свідчить про глибину Його любові до грішної людини. Ісус прийшов на Землю знайти й спасти те, що загинуло. Він здійснював Свою місію для грішників — усіх без винятку, з кожного народу і племені. Він заплатив ціну за всіх, щоб викупити їх та привести до єдності й згоди із Собою. Заблудлі й грішні не були залишені без уваги; Господь трудився насамперед для тих, хто найбільше потребував спасіння, котре Він прийшов принести. Що більшою була їхня потреба в перетворенні, то сильнішим було Його зацікавлення, більшим співчуття та завзятішими зусилля. Його велике серце любові було до глибини зворушене долею тих, чий стан був найбезнадійнішим та потребував Його перетворювальної благодаті. ПДЦ 375.1
Однак у середовищі нашого народу спостерігається відсутність глибокої, щирої, зворушливої любові та співчуття до спокушуваних і заблудлих. Багато хто виявляє велику холодність і гріховну недбалість, зображені Христом у тому, як обминули потерпілого*Алюзія на Луки 10:31, 32 (прим. редактора).; такі люди намагаються триматися якомога далі від тих, хто найбільше потребує допомоги. Новонаверненій душі часто доводиться вести запеклу боротьбу з укоріненими звичками або з якимись особливими спокусами, і вона, переможена якоюсь панівною пристрастю або прагненням, стає винною в нерозважному вчинку або гріху. Саме тоді від її братів вимагається енергія, тактовність і мудрість, щоб допомогти їй духовно одужати. У таких випадках доречні настанови Слова Божого: “Брати, якщо і впаде людина в якийсь переступ, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідності, кожний пильнуючи за собою, щоб і самому не потрапити в спокусу”. “Ми, сильні, повинні носити немочі слабких і не догоджати собі” (Римл. 15:1). ПДЦ 376.1
Делікатні заходи, м'яка відповідь, приємні слова здатні значно швидше за різкість і суворість змінити й спасти. Навіть незначний вияв жорстокості може зробити людину недосяжною для тебе, тоді як примирливий дух — це засіб, що зв'яже вас і дасть змогу утвердити її на правильному шляху. Слід також керуватися духом прощення та не забувати віддавати належне ближнім за кожен добрий намір й учинок. ПДЦ 376.2
(Свідчення для Церкви, т. 4, c. [65]). ПДЦ 376.3