Спілкуючись із членами Церкви, що помиляються, Божі діти повинні ретельно дотримуватися настанови, даної Спасителем у 13-ому розділі Євангелія від Матвія. ПДЦ 378.2
Люди Божа власність, викуплена Христом за ціну й пов'язана з Ним любов'ю, яку Він та Його Отець виявляють до них. Наскільки ж обережними нам треба бути у взаєминах одне з одним! Люди не мають права плекати злі підозри щодо своїх ближніх. Члени Церкви не мають права дотримуватися власних спонукань і нахилів у взаєминах із заблудлими членами Церкви. Вони не повинні навіть виявляти свою упередженість щодо заблудлих, бо в такий спосіб вони вкладають у розум інших закваску зла. Недобрі чутки про якогось брата чи сестру передаються від одного члена Церкви до іншого. Через небажання з чийогось боку виконувати дані Господом Ісусом вказівки віруючі припускаються помилок і несправедливості. ПДЦ 378.3
“Коли згрішить твій брат проти тебе, — сказав Христос, — піди й докори йому віч-на-віч” (Матв. 18:15). Не розказуйте іншим про зло. Якщо розповісти одному, потім другому, третьому, то чутки постійно зростають, зло збільшується, доки вся громада не почне страждати. Вирішіть питання “віч-на-віч”. Це Божий план. “Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній? Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого” (Прип. 25:8, 9). Не ігноруй гріх твого брата, але не викривай його та не збільшуй у такий спосіб труднощів; нехай твій докір не звучить як помста. Виправляй його так, як зазначено в Слові Божому. ПДЦ 378.4
Не допускай, щоб обурення переросло в злобу. Не дозволяй, щоб рана гноїлася й проривалася в уїдливих словах, які оскверняють розум слухачів. Не допускай, щоб гіркі думки наповнювали твій розум. Піди до свого брата й у покорі й щирості поговори з ним щодо цього питання. ПДЦ 379.1
Якою б не була образа, це не змінює встановленого Богом плану залагодження непорозумінь та особистих образ. Розмова віч-на-віч у дусі Христа з винуватим часто усуває трудність. Іди до заблудлого із серцем, сповненим Христової любові та співчуття, і постарайся залагодити справу. Поговори з ним спокійно й тихо. Нехай не злітають з твоїх уст злі слова. Говори так, щоб спонукати його краще замислитися. Пам'ятай слова: “То хай знає, що той, хто навернув грішника з його облудної дороги, спасе свою душу від смерті й покриє безліч гріхів” (Якова 5:20). ПДЦ 379.2
Запропонуй твоєму братові ліки, які зможуть зцілити хворобу невдоволення. Зроби зі свого боку все, щоб допомогти йому. Заради миру та єдності Церкви вважай це і привілеєм, і обов'язком. Якщо він почує тебе, ти придбав його як друга. ПДЦ 379.3
Усе Небо зацікавлене в розмові між скривдженим і заблудлим. Якщо заблудлий прийме викриття, висловлене в дусі Христової любові, та визнає свою неправду, попросить прощення в Бога і свого брата, тоді небесне світло наповнить його серце. Протистояння закінчено, дружба й довіра відновлені. Єлей любові усуває спричинену гріхом гіркоту. Дух Божий об'єднує серця, і на Небі звучить музика на честь цього возз'єднання. ПДЦ 379.4
Коли люди, у такий спосіб об'єднані в християнському спілкуванні, підносять молитву до Бога, обіцяючи чинити правосуддя, і милосердя любити, і зі своїм Богом ходити сумирно, вони отримують велике благословення. Якщо вони кривдили інших, то продовжують справу покаяння, визнання й відшкодування, твердо вирішивши чинити добро одне одному. Це і є виконання закону Христа. ПДЦ 379.5
“А коли не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилося кожне слово” (Матв. 18:16). Візьми із собою духовно налаштованих людей і поговори про його неправильний учинок. Можливо, він поступиться об'єднаним закликам своїх братів. Побачивши їхню згоду в цьому питанні, його розум, можливо, стане просвіченим. ПДЦ 380.1
“Коли не послухає їх”, що робити тоді? Чи можуть кілька осіб на засіданні ради взяти на себе відповідальність за виключення із Церкви заблудлого? “Коли не послухає їх, скажи Церкві” (вірш 17). Нехай громада приймає рішення щодо своїх членів. ПДЦ 380.2
“Коли не послухає їх, скажи Церкві; а коли й Церкви не послухає, хай буде тобі як язичник і митник” (вірш 17). Якщо він не прислухається до голосу громади, якщо відкине всі зусилля виправити його, тоді на церкву ляже відповідальність виключити його з християнського братства. Тоді його ім'я має бути викреслене з книг. ПДЦ 380.3
(Свідчення для Церкви, т. 7, c. [260-262]). ПДЦ 380.4